Вчені виявили приховані кісткові структури в тілах австралійських ящірок

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені виявили приховані кісткові структури в тілах австралійських ящірок

21 липня 2025 р. 11:50

21 липня 2025 р. 11:50

Міжнародна команда біологів виявила несподівані кісткові структури під лускою австралійських варанів, більш відомих як гоанни, які можуть суттєво змінити уявлення про еволюцію рептилій. Вперше остеодерми – мікроскопічні кісткові пластини в шкірі, виявлені у 29 видів варанів з Австрало-Папуаського регіону. Це у п’ять разів більше, ніж фіксувалося раніше, передає Phys.org .

Результати дослідження опубліковані в Зоологічному журналі Ліннеївського товариства. Проєкт об’єднав дослідників з Австралії, США та Європи, які за допомогою мікро-КТ-сканування проаналізували майже 2000 зразків ящірок та змій з музейних колекцій, зокрема з Науково-дослідного інституту музеїв Вікторії.

“Ми були вражені, виявивши остеодерми у 29 видів австрало-папуасських варанів, які ніколи раніше не були задокументовані”, – зазначив Рой Ебель, провідний автор і науковець з Австралійського національного університету.

Остеодерми раніше вважалися рідкісними серед варанів і асоціювалися переважно з комодським драконом. Однак вони добре відомі у крокодилів, броненосців та деяких динозаврів. Їхня функція досі лишається предметом досліджень: припускається, що вони не лише забезпечують механічний захист, а й сприяють терморегуляції, накопиченню кальцію, а можливо й гнучкості тіла.

Дослідження також доводить, що остеодерми трапляються майже у половини всіх видів ящірок світу – це на 85% більше, ніж було відомо раніше. Таким чином, їх поширеність була суттєво недооцінена.

Ключову роль у відкритті відіграли історичні музейні колекції. Завдяки новітнім методам візуалізації вчені змогли детально дослідити зразки, які зберігалися десятки, а подекуди й понад 120 років, без ушкодження оригінального матеріалу. Як зазначає докторка Джейн Мелвілл, кураторка з відділу наземних хребетних Музеїв Вікторії, це відкриття не тільки додає нові знання про анатомію варанів, а й змінює підхід до вивчення еволюційних адаптацій у рептилій.

“Ці шкірні кістки могли еволюціонувати у відповідь на тиск навколишнього середовища, коли ящірки адаптувалися до складних ландшафтів Австралії”, – каже Мелвілл.

Остеодерми, ймовірно, допомагали гоанам витримувати суворі кліматичні умови, покращували захист від хижаків або сприяли фізіологічним процесам. Тепер науковці мають значно ширший набір даних для аналізу впливу цих структур на еволюцію, збереження і диверсифікацію видів.

Здатність до унікальних адаптацій притаманна і представникам зовсім інших біологічних груп. Нещодавно вчені пояснили, чому очі котів, акул, вовків і навіть глибоководних риб світяться в темряві . Причина – шар tapetum lucidum, який відбиває світло до сітківки, посилюючи зір у сутінках. Це приклад конвергентної еволюції, коли різні види розвивають схожі адаптації під тиском однакових умов. Такі зміни – результат мільйонів років природного відбору, що дає тваринам перевагу у боротьбі за виживання.