"Ліквідація" НАБУ та САП: як їх створювали, хто фінансував та чим займалися антикорупціонери

22 липня 2025 р. 17:30

22 липня 2025 р. 17:30

Верховна Рада сьогодні, 22 липня, ухвалила законопроєкт №12414 про обмеження прав НАБУ та САП. Його підписав спікер ВР Руслан Стефанчук і нормативний акт переданий на підпис президенту Зеленському. Фокус розповідає, як створювалися антикорупційні структури, хто їх фінансував та чому нардепи вирішили обмежити діяльність силовиків.

Перед розглядом законопроєкту №12414 голови антикорупційних відомств Семен Кривонос (НАБУ) та Олександр Клименко (САП) виступили із заявою в Верховній Раді, в якій закликали нардепів не підтримувати ініціативу. Але 263 нардепи за неї проголосували. Фокус вирішив більш детально розібратися у ситуації та розповісти, коли взагалі були створені НАБУ та САП, чим вони відрізняються та які на них були покладені функції.

Ліквідація НАБУ та САП — що передбачає законопроєкт 12414

• генпрокурору надається доступ до всіх проваджень НАБУ ;
• він матиме право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;
• отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;
• зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.

Ліквідація НАБУ та САП — як створювалося Національне антикорупційне бюро України

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) було створено як незалежний правоохоронний орган для розслідування корупційних злочинів високого рівня. Його утворення стало частиною антикорупційних реформ після Революції гідності 2014 року.

Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України" було ухвалено 14 жовтня 2014 року (№1698-VII). Діяльність розпочалася 16 квітня 2015 року після призначення Артема Ситника першим директором. Ситника вибрали на відкритому конкурсі за участі конкурсної комісії з представниками громадськості та міжнародними експертами з 186 кандидатів.

Функції НАБУ в Україні

НАБУ має займатись розслідуванням корупційних злочинів, вчинених високопосадовцями (хабарництво, зловживання владою, незаконне збагачення) та співпрацювати із Інтерполом, Європолом та іншими органами для розслідування транскордонної корупції. Також НАБУ є автономним від інших правоохоронних структур і захищеним від політичного впливу.

Ліквідація НАБУ та САП — як створювалася Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) була створена в Україні як самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури України з метою забезпечення ефективного розслідування корупційних злочинів високого рівня. Процес створення САП був тісно пов'язаний із вимогами міжнародних партнерів України, зокрема Європейського Союзу, у рамках реформ для боротьби з корупцією та виконання умов для візової лібералізації.

Створення САП стало частиною ширшої антикорупційної реформи в Україні після Революції гідності 2014 року. Однією з ключових вимог для запровадження безвізового режиму з ЄС було створення незалежних антикорупційних інституцій, таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП.

САП була створена наказом Генерального прокурора України Віктора Шокіна від 22 вересня 2015 року на підставі Закону України "Про прокуратуру" (в редакції 2014 року) та змін до нього, які передбачали утворення спеціалізованого органу для нагляду за розслідуваннями НАБУ.

Процес відбору першого керівника САП був складним, у конкурсі брали участь 282 кандидати, з яких до фінального етапу було відібрано сімох. 27 листопада 2015 року конкурсна комісія визначила двох фіналістів, а 30 листопада 2015 року Назар Холодницький був призначений першим керівником САП.

У ЄС САП звинувачували у непрозорості, також викликало занепокоєння через можливі спроби політичного впливу. САП була створена як незалежна інституція, щоб уникнути втручання в розслідування корупційних справ, хоча на практиці незалежність САП неодноразово ставилася під сумнів через законодавчі ініціативи чи дії окремих посадовців.

Функції САП в Україні

Спеціалізована антикорупційна прокуратура виконує ключові функції, спрямовані на боротьбу з корупцією високого рівня в Україні. Згідно із законодавством, основними завданнями САП є: нагляд за діяльністю НАБУ та координація антикорупційних розслідувань: зокрема, забезпечення взаємодії з НАБУ та іншими правоохоронними органами для ефективного розслідування корупційних злочинів, зокрема тих, що стосуються високопосадовців, народних депутатів, міністрів та інших осіб категорії А.

Різниця між САП та НАБУ

НАБУ розслідує корупційні злочини, а САП керує розслідуваннями, представляє справи в суді. НАБУ це незалежний орган, діяльність якого контролює парламент та НАЗК. А САП — частина Офісу генпрокурора.

Прокурори САП:

• погоджують підозри, які готує НАБУ,
• представляють справи у суді,
• підтримують обвинувачення в антикорупційних процесах.

Хто фінансує САП та НАБУ

САП та НАБУ фінансуються переважно з державного бюджету України. Додаткову технічну та матеріальну підтримку вони отримують від міжнародних партнерів, таких як ЄС і США.

Наприклад ЄС надає технічну допомогу через проєкти, спрямовані на зміцнення інституційної спроможності НАБУ та САП. Наприклад, у межах програми EUACI (Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні) надаються кошти на навчання персоналу, закупівлю обладнання та вдосконалення процедур.

Через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та інші програми НАБУ отримувало підтримку у вигляді обладнання, програмного забезпечення для аналізу даних і тренінгів. Наприклад, у 2015–2017 роках США профінансували створення лабораторії для аналізу доказів у справах НАБУ.

Такі організації, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк, опосередковано підтримують антикорупційні реформи в Україні, вимагаючи від уряду забезпечення незалежності та належного фінансування НАБУ та САП як умови для надання макрофінансової допомоги.

Ліквідація НАБУ та САП — хронологія подій, які призвели до ухвалення законопроєкту 12414

У 2025 році САП та НАБУ активно займались розслідуванням корупційних справ. Зокрема, було відкрито матеріали справи організованої злочинної групи, що працювала всередині судової системи та допомагала військовозобов’язаним чоловікам незаконно виїжджати за кордон і отримувати відстрочку від мобілізації.

Також було завершено слідство у справі заволодіння 146 млн грн в Укроборонпромі. Серед підозрюваних – колишні службові особи державних підприємств та бенефіціар приватних компаній.

Окрім цього, НАБУ і САП відкрили матеріали справи за підозрою начальнику сектору Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та ще двох осіб у вимаганні 300 тисяч доларів.

І саме у 2025 році НАБУ та САП зіткнулися з безпрецедентним тиском з боку інших державних структур, що викликало серйозне занепокоєння щодо їхньої незалежності.

21 липня 2025 року Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань розпочали масштабні обшуки у 15 співробітників НАБУ, мотивуючи це участю окремих осіб у дорожньо-транспортних пригодах. НАБУ заявило , що ці дії проводилися без судових ухвал, що сприймалося як спроба отримати доступ до інформації про активні розслідування, негласні слідчі дії, заплановані обшуки та списки агентів НАБУ. Також деяким працівникам НАБУ інкримінували можливі зв’язки із РФ.

Крім цього СБУ та Офіс генерального прокурора ініціювали позапланову перевірку дотримання державної таємниці САП, що також сприймалося як спроба тиску на незалежність органу.

НАБУ та САП публічно виступили проти законопроєкту №12414, який, за їхньою заявою, може перетворити керівника САП на номінальну фігуру, а НАБУ — на підконтрольний підрозділ Генеральної прокуратури. Ухвалення цього законопроєкту за їх словами може зруйнувати антикорупційну інфраструктуру України.

Нагадаємо, Фокус докладно писав про те, що приховує законопроєкт №12414 і чим це загрожує діяльності САП та НАБУ.

А також про заяви СБУ щодо неофіційного впливу російських агентів на НАБУ. Як стверджується, депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко міг впливати на роботу відомства , перебуваючи за кордоном.

Політика