Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму

22 липня 2025 р. 21:13

22 липня 2025 р. 21:13

«Сьогодні, коли ні громадянське суспільство, ні медіа більше не відчувають чіткої підтримки США, бо команді Дональда Трампа абсолютно байдуже до цінностей, які раніше були наріжними, українська влада нарешті дозволила собі бути собою. І всі ці люди просто стають тими, кими вони є насправді, — хижаками. Яким відкрили дверцята клітки.

І це торкнеться всіх — і незалежних медіа, й громадських організацій, і всієї антикорупційної вертикалі: НАБУ (Національного антикорупційного бюро України), САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), ВАКС (Вищого антикорупційного суду), НАПК (Національного агентства з питань запобігання корупції) . Вони наступні. Тому що тепер мета — звести рахунки з усім, що коли-небудь піднімало прапори з написами «демократія», «відкритість», «антикорупція», «вільні вибори». А війна стала зручним тлом для реалізації справжніх бажань влади».

Перепрошуємо, що цитуємо частину заяви ZN.UA з приводу т иску влади на главу ЦПК Віталія Шабуніна, але ми, як завжди, попереджали заздалегідь. Свій головний прогноз з приводу демократії та законності в Україні ми дали ще 2022 року. А на те, щоб реалізувати зроблені нами недавні попередження , владі знадобилося всього десять днів. Після відмови уряду Дениса Шмигаля (а тепер і Юлії Свириденко) виконати закон і призначити директором БЕП детектива НАБУ Олександра Цивінського, який переміг у відкритому й прозорому конкурсі; вибіркового правосуддя стосовно Віталія Шабуніна, а також початку брудної атаки на наше видання руками ТГ-помийок, удар Банкової по НАБУ й САП був неминучим .

Однак швидкість, з якою СБУ без дозволу суду укладало мордою в підлогу «агентів ФСБ» і «спільників олігархів із НАБУ», а парламент сьогодні проголосував законопроєкт № 12414, по суті ліквідувавши незалежність НАБУ й САП, не тільки шокує, а й залишає Зеленськомудедалі менше часуй можливостей повернутися в правове поле, зберегти демократичну Україну ісвоєобличчя в історії.

Чому саме тепер Банкова злетіла з котушок? У чому силовики Зеленського звинуватили НАБУ й САП, щоб прикрити політичну операцію ліквідації незалежності антикорблоку? Як ручний парламент реалізував сценарій влади, який давно розроблявся на Банковій? І чи є ще в Зеленського шанс відмотати назад це чорне для України кіно?

Чому тепер?

До якогось моменту Банкова, співіснуючи з антикорблоком, використовувала тактику скидання баласту: щойно руки бюро дотягувалися до когось з оточення президента, його превентивно звільняли, й харизматичний «слуга народу» продовжував легко крутити педалі свогокіношно-демократичного велосипеда. Однак вростання в систему обтяжує. Зеленський не помітив, як пересів на асфальтовий коток. На перше місце в списку зобов'язань перед найближчим оточенням вийшли гарантії безпеки . І якщо Кирила Тимошенка можна було штовхнути з ОПУ, а потім, не почервонівши, повернути в МО, то Олексія Чернишова ( читай — Тимура Миндича, якому НАБУ також підготувала підозру ) і Олексія Резнікова виставити з «сім'ї» просто так не можна. Ростислава Шурму, у справі якого НАБУ також досягло певного прогресу, теж. Занадто багато в цьому квадраті зав'язок. Фінансових. Особистих. Політичних.

Якщо монарх нездатен гарантувати збереження ренти своїм фаворитам, то в королівстві починається заколот. Якщо Верховний не в змозі захистити найближчих, то отже,ніякий він уже не Верховний. Тому для Зеленського нині головне — убезпечити Чернишова, Резнікова, Шурму й Миндича (хоча Миндичу це все не страшно, він не був на держслужбі й у нього ізраїльський паспорт. Він зникне з України й загубиться в іншій воюючій країні). Для того, щоб вони не пішли ні на яку угодузіслідством у разі, якщоНАБУ здобуде серйозні докази, які, за нашими даними, НАБУ має.

Тим паче коли Штати продовжують наполягати на тому, щоб Зеленський не брав участі у виборах президента. Тим паче коли одним із козирів для Трампа, яким він може вибити Зеленського з гри, є не тільки інформація про корупцію в українській владі, яку мають американські спецслужби, а й результати розслідувань НАБУ разом із показаннями найближчого оточення Зеленського.

Війна може затягтися, а детективи набрати швидкості. Але навіть якщо ситуація складеться інакше (домовленостей про перемир'я будедосягнуто раніше) і Зеленський все-таки піде на вибори, проблема залишиться. Добре, якщо він їх виграє, а якщо ні? Кримінальні справи НАБУ нікуди не подінуться. І це пастка. Яку вже не можна об'їхати, а можна тільки знести. І саме тепер у руках Зеленськоговиявилися для цього всі інструменти (ручні силовики, парламент і уряд) і підходящетло — війна України на виживання . До того ж армія мовчазних на всіх рівняхчиновників, бізнесменів, політиків, юристів etcetera, які бажають самозберегтисяі ще пожити після війни. За рахунок інших.

В чому звинувачують детективів НАБУ?

Вісімдесят обшуків у детективів НАБУ з рукоприкладством, вибитими дверима, переляканими сім'ями. Екіпіровані хлопці з СБУ в балаклавах — вони ж наші, рідні, вони ж зовсім недавно ледве не поклали всю російську авіацію дронами… але,виявляється,їм так само, як і російським силовикам, побарабану екзистенціальні виклики. Шеф сказав «мордою в підлогу», значить, мордою в підлогу. І вони стараються. Як і власники ТГ-каналів, які першими одержали кадри дискредитуючих обшуків у детективів.

По-перше, як вже описували в медіа, 21 липня СБУ й ОГП обшукали главу регіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. Його підозрюють у зв'язках із ФСБ через колишнього депутата ОПЗЖ Федора Христенка й у приховуванні російського громадянства батька при одержанні допуску до даржтаємниці. Христенка заочно підозрюють удержзраді. У його зв'язків знайшли документи НАБУ. МатиМагамедрасуловаодержує пенсію в «ДНР», батько нібито вирощував техконоплі для продажу в Дагестан.

По-друге , одиніз кейсів — робота детективів на олігархів. Йдеться про виїзд олігарха Геннадія Боголюбова. За версією слідства, детективиНАБУ їхали в сусідньому купепоїзда для «підстрахування», а операцію організував колишнійнардеп Федір Христенко. У НАБУстверджують: це був збіг, детективи їхали на форум у Відень. Безпосереднім їхнім начальником єглаваодного з підрозділів НАБУ Олександр Скомаров, якого СБУ пов'язує з Федором Христенком. У НАБУ рейд СБУ вважають помстою за справу проти колишньоговіце-прем'єра Чернишова.

По-третє , у Києві СБУ й ОГПУ затримали ще одного «крота» вНАБУ — співробітника закритого підрозділу Д-2 Віктора Гусарова. За версією СБУ, він понад 60 разів передавав секретну інформацію колишньомуохоронцеві Януковича ДмитруІванцову, за що одержував гроші. У НАБУстверджують, що СБУ раніше не знайшла доказів його провини. Офіційних результатів перевірки бюро так і не одержало.

По-четверте , ОГПУ повідомило про підозри трьом співробітникам НАБУ, причетним до ДТП із потерпілими. На перший погляд, нічого незвичайного. Але всі аварії сталися в 2021 і 2023 роках. Очевидно, що старі справи підтягли під кампанію очищення антикорупційних органів.

НАБУ не собор святих, однак принципи формування інституції, які було закладено на старті в тісномуспівробітництві з міжнародними партнерами, дозволили бюро зберегти незалежність. Попри низкувсім відомих публічних скандалів зі зливами інформації на Банкову, «ручного директора Кривоноса, якого провів на конкурсі Углава», тощо. Безумовно, кожен із заявлених СБУ й ОГПУ фактів треба розслідувати. Однак жоден із них не може бути приводом для ліквідації незалежних інституцій — НАБУ й САП. Які стали однією з ключових гарантій руху України в Європу. Розбирайтеся з окремими особами, але не знищуйте інституцій.

Зеленський же не ліквідував СБУ, коли його друг Іван Баканов здав Чонгар і розставив на ключових постах у службі агентів ФСБ. Колишнього главу СБУ в АР Крим Олега Кулінича підозрюють у співробітництві з російськими спецслужбами й держзраді. Дмитро Козюра, який керував центральним антитерористичним управлінням СБУ з 2016 року, зізнався в суді в передаванні інформації агентові ФСБ. У справі фігурує 14 епізодів.

Колишній  глава управліннявнутрішньоїбезпеки СБУ Андрій Наумов передавав секретні дані про Чорнобильську АЕС російським спецслужбам, обвинувачується в держзраді. Колишній начальник СБУ в Харківській області Роман Дудін теж проходить у справі про державну зраду.

Ми вже не кажемо про кількість кротів у всіх органах влади, про яких ми перманентно довідуємося, а також точно знаємо, дивлячись на вихідців з ОПЗЖ, що засідають у парламенті. Однак коли вони дають свої голоси владі, це вже зовсім інші, корисні, кроти.

Як Банкова реалізувала свій сценарій?

До вчорашнього бліцкригу в Раді обговорювали кілька сценаріїв «убивства» антикорблоку. Внесення змін у законодавство — найбільш надійний, але й найважчий спосіб. Тому що через дві години після голосування на сайті парламенту з'являються поіменні дані й ти стаєш частиною історії. Тут спроба нагадати про існування совісті.

Суть ухваленого законопроєкту можна звести до таких основних пунктів.

1. Генпрокурор стає керівником прокурорів САП — це фактично підкоряє САП і впливає на справи НАБУ.

2. Генпрокурор одержує право забирати провадження НАБУ й передавати іншим прокурорам.

3. Скасовується  заборона передавати справи з НАБУ в інші органи.

Кілька депутатів «Європейської солідарності» закликали зняти з порядку денного законопроєкт, суть і спосіб проштовхування якого порушує регламент і здоровий глузд. Але всього 53 парламентарії проголосували за зняття законопроєкту з порядку денного: «Голос», «ЄС» і 25 «слуг народу».

Топ-оратором цього засідання парламенту стала глава «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Юлія Володимирівна, захищаючи Банкову, розгромила міжнародних партнерів, які "нав'язують Україні свої правила", й полум'яно підтримала державний суверенітет без боротьби з корупцією . Лебедина пісня для тих, хто ще сумнівався в суті цього політика.

За іронією долі проти прийняття законопроєкту виступили депутати фракції «ЄС», тоді як НАБУ розслідує дві справи, що стосуються Петра Порошенка. Однак Олексій Гончаренко, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Геращенко взяли слово й даремно намагалися закликати народних депутатів подумати про майбутнє і не руйнувати інституцій, які будували десять років. Ця ж фракція разом із «Голосом» спробувала заблокувати трибуну. Але спікер Руслан Стефанчук діяв професійно й наполегливо. Закон підтримано 263 голосами. Глава фракції «Слуга народу» Арахамія, який усю ніч їх збирав, знову у великому фаворі.

«Тільки, будь ласка, не порівнюйте це голосування за ліквідацію НАБУ й САП із «законами 16 січня». Навіть тоді голоси збирали з труднощами, а ті «регіонали» голосували, опустившиочі й мовчки піднімаючи руки. А тут 263 «за», з радістю, не встаючи з м'яких крісел. І щиро раділи цьому», — написав член фракції «Голос» Ярослав Желєзняк, який також виступив проти прийняття цього законопроєкту.

Згідно з публічними даними, 30 депутатів Верховної Ради IX скликання мають підозри НАБУ. Щоправда, разом із Кивою, який завчасно втік, а також з кількома нардепами, що вже склали мандат.

Чи є в Зеленського шанс відмотати назад?

КерівникиНАБУ й САП Семен Кривоносий і Олександр Клименко на брифінгу, який відбувся відразу після голосування у Верховній Раді, пояснили не тільки ризики імплементації цього закону (вони також направили офіційні звернення до міжнародних партнерів), а й звернулися до президента з проханням не підписувати цього закону . Очевидно, що з урахуванням стратегії влади, яка за два дні змогла згорнути демократію в країні, глава держави не зволікатиме з рішенням і найближчим часом прийме його. Я не знаю, чи буде поруч із ним у той момент сидіти Єрмак, але підпис буде точно Зеленського. Як і історична відповідальність.

Якщо президент ВолодимирЗеленський зробить цей останній крок і підпише законопроєкт, ми відкочуємося на десять років назад у корупційну прогнилу державу. Без судів. Без конкурсів. Без міжнародних експертів. Без шансів на справедливість.

Є реальний ризик просісти у війні й пережити загострення внутрішньої ситуації. Тому що наші воїни вмирають не за от це все. І хоч би як Банкова зараз  працювала з ЛОМами в пікселі з проханням підтримати очищення НАБУ й САП від скверни, у неї мало шансів на розуміння з боку військових.

До того ж сором'язне мовчання ЄС, який не бажає псувати відносини з Зеленським, не означає, що нас туди в новій авторитарній конфігурації візьмуть. Український народ проливає кров за європейські цінності, а українська влада синхронно їх знищує. Той ще виклик для Європи, яка досі думає, що переживекатастрофусвіту в будиночку з гілок.

Але ми точно виживемо. Як зібралися і вижили після 24 лютого. Тому що опорою для будь-якої влади може бути тільки народ, а не купка послідовників Януковича, пригрітих Банковою. Тому дозволимо собі ще один прогноз: після громадських активістів, медіа й антикорблоку настане черга самого Зеленського. І тільки дурні з оточення президента, які не шанують історію і розписали для Зеленського дорожню карту в забуття, можуть цього не розуміти.

Україна — не Росія. Навіть якщо нам тепер здалося, що ми нею стали.

Політика