Підрив антикорупційних органів кидає тінь на майбутній курс України — The Economist

23 липня 2025 р. 11:03

23 липня 2025 р. 11:03

Мало хто з українських депутатів може пригадати, щоб закон такої важливості настільки швидко проходив через парламент. Ухвалення законопроєкту №12414 , який підпорядковує два головні незалежні антикорупційні органи України призначеному президентом генеральному прокурору у воєнний час, виглядало так, ніби це було зроблено з панічним поспіхом, пише The Economist .

На поспішно скликаному засіданні комітету 22 липня о 8 ранку не було ані голови комітету, ані більшості його членів. А до обіду законопроєкт уже передали на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Команда Зеленського змогла знайти необхідну кількість голосів для прийняття законопроєкту: 263 депутати проголосували “за” і лише 13 наважилися виступити “проти”. Але голосування за підрив найбільш послідовних антикорупційних реформ у країні кидає тінь на її майбутній курс.

Україна наближалася до цього моменту протягом декількох тижнів, які супроводжувалося посиленням придушення внутрішнього інакомислення. На початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського на вакантну посаду директора Бюро економічної безпеки. За цим послідував політично вмотивований арешт відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, пише видання.

У середині липня відбулися кадрові зміни в уряді, які сприяли просуванню по службі надлояльних осіб, включно з новим прем'єр-міністром. Потім, 21 липня, Служба безпеки України та Генеральна прокуратура розпочали десятки обшуків, спрямованих проти співробітників НАБУ і САП —  незалежних антикорупційних органів, створених під наглядом Заходу після Революції гідності у 2014 році. Співробітників звинуватили в корупції та незаконних зв'язках з Росією.

Такі тривожні епізоди могли загубитися в хаосі, який визначає внутрішню українську політику й конкурентну боротьбу правоохоронних органів. Активні розслідування тривають, і без повного знання доказів не можна виключати фактичної злочинності з боку тих, проти кого вони спрямовані. Агресивний характер деяких українських антикорупційних активістів призвів до поляризації, залишаючи їх без прихильників. Але рішення уряду розпочати повномасштабну атаку на реформи часів Майдану свідчить про те, що за цим може стояти щось “зловісне”. Є припущення, що спусковим гачком для прийняття законопроєкту міг стати стати початок розслідувань НАБУ проти оборудок наближених до офісу президента осіб.

Атака на антикорупційну систему України шокувала багатьох і в команді Зеленського. Один чиновник припустив, що поспішність і масштабність законопроєкту нагадує сумнозвісні закони про заборону протестів від 16 січня 2014 року — один з останніх актів уряду президента-втікача Віктора Януковича.

Інший “інсайдер” припустив, що офіс президента вирішив скористатися моментом безкарності та можливостей — нещодавно лідер США Дональд Трамп дещо змінив риторику на користь України після того, як заявив про розчарування російським диктатором Владіміром Путіним.

“Фокус тепер переключився на внутрішніх ворогів”, — сказав інсайдер.

Але для депутата Ярослава Железняка, який був присутній у Раді під час голосування, значення цього всього виглядає простішим.

"Сьогодні 263 радісних депутати легалізували корупцію. Послання було простим: ви можете брати все, що завгодно, доки залишаєтеся лояльними”, — заявив він.

У ніч на 22 липня Зеленський підписав законопроєкт 12414. The Economist вважає, що Європейський Союз — один із ключових партнерів України, тиснув на українського лідера, щоб той “зробив паузу”.

Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, до того як з'явилися повідомлення про підписання законопроєкту, написала в соціальних мережах, що таке законодавство може мати негативний вплив на переговори про вступ України до Союзу.

“Незалежні органи, такі як НАБУ і САП, мають важливе значення для шляху України до ЄС”, — заявила вона.

У Києві посли країн G7 виступили зі спільною заявою, в якій висловили “серйозне занепокоєння”. Але така риторика мала незначний вплив. Оскільки Америка часів Трампа більше не зацікавлена у просуванні реформ в Україні, Київ шукав вказівки у Європи, G7 та МВФ. Те, що побачили в Україні, каже Железняк, було прохолодною реакцією на відступ від демократії.

"Це було сприйнято як слабкість. І наші люди побачили свій момент", — пояснив депутат.

Чому саме зараз Банкова злетіла з котушок, у чому силовики Зеленського звинуватили НАБУ й САП, щоб прикрити політичну операцію ліквідації незалежності антикорупційного блоку, та як ручний парламент реалізував сценарій влади, який розроблявся вже давно? Про це у статті "Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму" писала редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова .

Політика