Космічні урагани на полюсах Землі: вчені виявили небезпеку з космосу, яка може збивати GPS-навігацію

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Космічні урагани на полюсах Землі: вчені виявили небезпеку з космосу, яка може збивати GPS-навігацію

02 серпня 2025 р. 16:26

02 серпня 2025 р. 16:26

Група дослідників вивчила явище, яке вже отримало назву “космічні урагани” – масштабні плазмові вихори, що виникають переважно над полярними областями Землі. Вони супроводжуються викидом енергії, яка здатна суттєво впливати на технології, що використовують GPS та інші супутникові системи, повідомляє IFLScience .

За аналогією зі звичайними ураганами, ці космічні явища мають спіральну форму, центральну “штильову” зону та обертові “рукави”. Проте замість повітря в них рухається плазма – рідина з електрично заряджених частинок. Унікальною особливістю є те, що в цих ураганах також відбувається дощ з електронів.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Space Weather , вчені зосередилися на вивченні одного із таких явищ, що сталося у 2014 році. Аналіз даних показав: ураган виник внаслідок інтенсивного перенесення енергії сонячного вітру у верхні шари атмосфери, зокрема, в іоносферу. Потужність цього космічного вихору була порівнянна з енергією магнітної бурі.

Такі урагани можуть спричинити серйозні геомагнітні збурення на поверхні Землі, зокрема у високих широтах. Це, своєю чергою, викликає фазову сцинтиляцію – викривлення сигналів глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS), зокрема GPS. Фазова сцинтиляція зменшує точність, надійність і безперервність сигналів, що створює серйозні ризики для авіації, морських перевезень і навіть мобільного зв’язку.

Хоча космічні урагани були офіційно визнані як окреме явище лише у 2021 році, дослідникам вдалося виявити сліди в архіві, де зафіксовано понад 500 подібних подій з 2005 по 2016 рік. Зокрема, 329 із них були зафіксовані над Північною півкулею, ще 259 – над Південною. Найчастіше вони трапляються на магнітних широтах понад 80°, у зоні “постійного дня”, що триває шість місяців. Дослідники також вказують на вплив магнітного поля Землі, сонячної активності та навіть сезонних змін на частоту появи ураганів.

З огляду на потенційні загрози для інфраструктури та технологій, вивчення космічних ураганів стає одним з ключових напрямків сучасної геофізики. І хоча ці явища нещодавно вважалися чимось новим, сьогодні вони вже змінюють уявлення про взаємодію Сонця і Землі.

Нещодавно повідомлялося, що у жовтні 2017 року Всесвітня метеорологічна організація зафіксувала найдовший в історії спалах блискавки – 829 км під час грози у США, що охопила території від Техасу до Канзасу. Виявити це явище вдалося лише через вісім років і завдяки супутниковим знімкам GOES-16 у ході ретельного аналізу архівів. Такі мегаспалахи не лише видовищні, а й потенційно небезпечні для життя, авіації та інфраструктури.