Європі бракує сил для підтримки Києва на переговорах – The Times

11 серпня 2025 р. 08:24

11 серпня 2025 р. 08:24

На фоні підготовки до зустрічі президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Владіміра Путіна в інтерв’ю Fox News американський віцепрезидент Джей Ді Венс нещодавно заявив, що Європа має активізуватися та взяти на себе більшу роль щодо фінансування України у війні проти Росії. Та навіть якщо Європа залишатиметься непохитною у своїй дипломатичній позиції, їй бракує сил підтримати Київ у переговорах щодо вигідних умов майбутньої мирної угоди або забезпечити дотримання припинення вогню, пише The Times .

Так звана «коаліція охочих» — багатонаціональні сили на чолі з Великою Британією та Францією, призначені для підтримки України та потенційного моніторингу припинення вогню — навряд чи зможуть виправдати початкові сподівання британського прем’єр-міністра Кіра Стармера щодо 64 тисяч військовослужбовців на місцях.

Кремль також заявив, що не прийме західних військ в Україні. Росіяни заявили, нібито їхня присутність може спровокувати нову світову війну. Навіть якби очільник Кремля Владімір Путін погодився, міністри оборони країн-членів ЄС заявили, що «немає жодних шансів» на те, що вони зможуть досягти 10 тисяч військовослужбовців, виділених Великою Британією, зазначає видання. Навіть 25 тисяч спільними зусиллями «було б надто складним завданням».

У The Times додали, що це значно менше 200 тисяч військовослужбовців, яких президент України Володимир Зеленський оцінював у січні як необхідних для надійного забезпечення миру на лінії фронту та запобігання новому нападу Росії після будь-якої угоди про припинення вогню. Експерти оцінюють цю цифру ближче до 600 тисяч.

Група складається переважно з європейських країн та країн Співдружності. Поки що Велика Британія та Франція є єдиними країнами, які надіслали певну кількість військ. Фінляндія, як повідомляється, стурбована тим, що будь-яке розгортання «розмиє» її власну прикордонну оборону, тоді як Польща, Іспанія та Італія чітко дали зрозуміти, що не надаватимуть жодних солдатів. Естонія заявила, що, можливо, буде готова надіслати лише бойовий підрозділ наземних військ розміром з роту.

Пропозиції досі гальмуються через нестачу людських ресурсів, політичне небажання та логістичні перешкоди щодо правил ведення бойових дій у разі нападу Росії. Згідно з даними Ukraine Support Tracker, Європа у червні обігнала США як найбільшого постачальника допомоги Україні, надавши військову допомогу в розмірі близько 72 мільярдів євро порівняно з 65 мільярдами євро США. Однак США поставили найсучасніше та найсмертоносніше обладнання, включаючи передові системи протиповітряної оборони та високоточні боєприпаси. Значна частина допомоги Європи фінансує закупівлю зброї американського виробництва, що підкреслює її залежність від цієї країни.

Зеленський заявив у січні, що близько 40% зброї в Україні надходить зі США, близько 33% виробляється всередині країни, і менш як 30% надходить з Європи. Росія значною мірою покладається на власні ресурси, підкріплені партнерством з Китаєм та Іраном. Північна Корея також поставила від дев'яти до 12 мільйонів артилерійських снарядів та ракет з 2023 року. Пхеньян виділяє майже 16% свого державного бюджету на оборону, що є пропорцією, яка не має аналогів у жодній європейській державі.

Минулого року члени Євросоюзу витратили на оборону 326 мільярдів євро, що становить близько 1,9% ВВП — на 30% більше, ніж у 2021 році, — але США витратили майже 1 трильйон доларів, або 3,4% ВВП. Щоб подолати розрив, ЄС започаткував план забезпечення боєготовності на суму 800 мільярдів євро, спрямований на модернізацію та інтеграцію військових можливостей. Але прогрес йде повільно, йому перешкоджають фрагментація промисловості, політичні розбіжності та відсутність спільної стратегії.

З 2022 року ЄС запровадив 14 раундів економічних санкцій проти Росії, заморозивши активи російського центрального банку на суму понад 200 мільярдів євро та скоротивши імпорт енергоносіїв. Але Росія адаптувалася, поглиблюючи торговельні зв'язки з Китаєм, Індією та іншими незахідними партнерами, тоді як обіцянка Трампа запровадити руйнівні вторинні тарифи для покупців російської нафти здебільшого не виправдалася.

Європа могла б запропонувати стимули, такі як розморожування російських активів, як козирі в будь-якому врегулюванні. Однак це залежить від того, чи вважатиме Путін переговори кращими за продовження війни, що далеко не точно.

Після екстреного саміту 8 серпня , який провів міністр закордонних справ Британії Девід Леммі разом із Венсом та високопосадовцями ЄС та України, голова політичного комітету Євросоюзу Кая Каллас заявила, що планує скликати позачергову зустріч міністрів закордонних справ ЄС у понеділок, 10 серпня. Каллас окреслила переговори як питання не лише безпеки України, а й безпеки всієї Європи.

Європейські дипломатичні зусилля є значними, але без військової підтримки ризикують стати символічними, пише The Times. Здатність підтримувати територіальну цілісність України залежить від сталого надання США зброї, військ та політичної волі.

Раніше Трамп заявляв, що 15 серпня в Алясці він зустрінеться з Путіним у спробі досягти припинення вогню в Україні. Спочатку Білий дім висував умову , щоб Путін зустрівся із Зеленським перед тим, як відбудеться зустріч Трампа з російським президентом, але згодом Трамп заявив, що це не є умовою.

Президент США також висловлював припущення, що в ході переговорів може відбутися «певний обмін територіями на користь обох сторін» між Росією та Україною. За даними ЗМІ, Київ та партнери не погодились на пропозиції Путіна, які включали втрату частини територій в Донецькій області в обмін на перемирʼя. Зеленський також наголосив на тому, що Росії не вдасться реалізувати удруге план окупації терииторій , як це було з Кримом.

Політика