Загинув під час мінування дороги на Кіровоградщині. Згадаймо Костянтина Городничева

11 серпня 2025 р. 09:07

11 серпня 2025 р. 09:07

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна . Нині згадаємо Костянтина Городничева.

Майор Городничев Костянтин Валентинович, старший штурман АЕ та полковник Сікаленко Максим Анатолійович, командир 7 Бригади тактичної авіації імені Петра Франка на літаку Су-24М загинули під час виконання бойового завдання з мінування ділянки дороги 30 березня 2022 року в Кіровоградській області, Кропивницькому районі, селі Канатове. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на пресслужбу Бригади тактичної авіації та СтарконCity .

Штурман майор Городничев Костянтин Валентинович, народився 11 грудня 1975 року у місті Смірних, Смірниховського району Сахалінської області РФ у сім’ї військовослужбовців, за національністю – росіянин.

У 1982 році пішов у перший клас загальної освітньої школи у Запоріжжі, у 1990 році вступив до Запорізького авіаційного технікуму. У 1994 році вступив до Харківського інституту Повітряних Сил, який закінчив у 1998 році, за спеціальністю «бойове застосування летальних апаратів». Згодом був направлений для подальшого проходження служби у місто Черляни. З 1999 року по 2003 рік – у місті Старокостянтинів. З 2003 по 2007 роки – у місті Київ. З 2007 року у складі 7 бригади тактичної авіації імені Петра Франка.

У 7 Бригаді Городничев пройшов різні посади – від старшого штурмана до старшого штурмана авіаційної ескадрильї.

З початку війни 2014 року активно брав участь в АТО, згодом ООС. Виконував бойові вильоти, за час проходження служби у лавах Повітряних сил ЗСУ неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони України.

30 березня 2022 року екіпаж здійснював бойовий виліт на літаку Су-24М із завданням мінування визначеної ділянки автошляху – під постійною загрозою ураження з боку ворожих засобів протиповітряної оборони. Після успішного виконання задачі літак був підбитий ракетою. Відводячи підбиту машину подалі від житлових кварталів, рятуючи мирних мешканців, льотчики Городничев Костянтин Валентинович та Сікаленко Максим Анатолійович проявили надзвичайну мужність – і загинули в селі Канатове Кіровоградської області.

Указом президента України №131/2022 13 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Указом президента України №220/2022 від 7 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно.

Леся Городнича, дружина загиблого пілота Костянтина, поділилася історією їхнього кохання, що тривала майже 18 років. Їхня зустріч була схожа на сюжет з фільму: батько Лесі підвіз Костянтина в Старокостянтинові, і з першого погляду між ними пробігла іскра. За три роки вони одружилися, а згодом у них народилися дві прекрасні доньки – Софія та Каміла.

За словами Лесі, Костянтин був не лише мужнім захисником України, а й чудовим сім’янином. Він допомагав старшій доньці з уроками, майстрував меблі, робив ремонт та обожнював працювати на дачі. «Він завжди щось хотів зробити сам, а потім щоб я вже те побачила та оцінила», – згадує Леся.

Лише за день до трагедії, 29 березня, Костянтин Городничий разом з молодшою донькою Камілою, якій того дня виповнилося п'ять років, працювали на дачі та мріяли про майбутнє.

Із перших днів повномасштабної війни Костянтин був на бойовому чергуванні Леся розповідає, що її чоловік, разом з іншими пілотами, сідав у літак, усвідомлюючи, що може не повернутися. Він бачив, як на його очах гинули друзі, і це залишило глибокий слід у його душі.

За кілька днів до своєї загибелі Костянтин дивився на молодшу доньку зі сльозами на очах, ніби передчуваючи щось. Леся згадує їхню останню розмову: «Я сказала – не зможу без тебе, а він відповів: ти зможеш!» Ці слова стали для неї життєвим кредо та джерелом сили, щоб жити далі заради доньок.

Леся переконана, що її чоловік та його побратими зробили все, щоб зупинити ворога. Вона намагається оговтатися від болю втрати, що «болить більше, ніж фізичний біль», але спогади про коханого чоловіка, найкращого батька та друга, допомагають їй триматися. Костянтин назавжди залишиться у її серці та у пам’яті їхніх доньок, які так сумують за татом.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика