Загинув у перший день війни, готуючись до бойового вильоту. Згадаймо Юрія Слободяника

12 серпня 2025 р. 09:14

12 серпня 2025 р. 09:14

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна . Нині згадаємо Юрія Слободяника.

Капітан (посмертно) Юрій Слободяник загинув 24 лютого 2022 року під час бойового чергування в селищі Озерне (нині Новогуйвинська громада Житомирського району Житомирської області). Він готував свій бойовий літак СУ-27 з бортовим №37 до вильоту. Під час ворожого обстрілу аеродрому ракета влучила саме в цей літак. Від отриманих травм, несумісних із життям, Юрій Слободяник помер на місці. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на текст петиції на сайті президента України, створеної дружиною пілота, військовослужбовицею 199-го навчального центру десантно-штурмових військ з 2019 року Ганною Петренко.

Юрій Слободяник народився 5 лютого 1990 року в селі Нововоскресенка Миколаївської області. У 2008 році закінчив Надбузький професійний аграрний ліцей, опанувавши професію автослюсаря та водія автотранспортних засобів. Того ж року чоловіка призвали до Збройних Сил України.

Служив Юрій Слободяник у Миколаєві на посаді начальника газозарядної станції в/ч А4465. Після строкової служби він підписав контракт і присвятив своє життя армії.

У 2015 – 2020 роках навчався в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Авіаційний транспорт». На дозвіллі любив грати у футбол, займатися автомобілем, готувати та проводити час з маленьким сином Олександром.

З 2020 року чоловік служив на Житомирщині у 39-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. Обіймав посаду старшого авіаційного техніка 2 авіаційної ескадрильї.

За час служби Юрія Слободяника відзначили медаллю «10 років сумлінної служби».

«Мій братик був найкращим! Завжди усміхнений, позитивний, він випромінював радість і дарував її людям довкола. Любив життя й у свої 32 роки насолоджувався спілкуванням з сім’єю, рідними, друзями. Дуже був вдячний Богу, що у нього народився синочок. Хлопчик зробив свої перші кроки вже без тата. Брат хотів, щоб у його сина було щасливе майбутнє», – розповіла старша сестра захисника Людмила.

Поховали офіцера в рідному селі.

У захисника залишились батьки, сестра, дружина та син.

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» 3-го ступеня, відзнакою президента України «За Оборону України», відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» та присвоєно звання «капітан» (посмертно).

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика