Новий закон про лобіювання: що зміниться і хто має звітувати у Реєстрі прозорості

13 серпня 2025 р. 14:14

13 серпня 2025 р. 14:14

В Україні з 1 вересня 2025 року має запрацювати Реєстр прозорості відповідно до нового закону про лобіювання (№3606-IX). Реєстр вимагатиме від лобістів вносити відомості про себе (як юридичних, так і фізичних осіб), клієнтів та бенефіціарів, сфер і об'єктів лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність та контакти з представниками влади. Аналітики «Слово і діло» вирішили детально розібратися, що зміниться з набуттям чинності закону «Про лобіювання» та виклали основну його суть на інфографіці.

Верховна рада ухвалила закон «Про лобіювання» 23 лютого 2024 року. Його ухвалення було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС . Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 березня 2024 року. В документі сказано, що основні положення закону набудуть чинності не пізніше 1 вересня 2025 року.

Закон про лобіювання визначає:

• правові рамки лобістської діяльності в Україні;
• права та обов’язки суб’єктів;
• передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості;
• звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання;
• контроль за дотриманням ними правил лобіювання.

Таким чином, згідно з документом, з 1 вересня 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції вестиме Реєстр прозорості про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Також НАЗК здійснюватиме моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання.

Суб’єктом лобіювання офіційно зможе бути:

• фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність
• юридична особа приватного права, зареєстрована за законодавством України
• іноземна юридична особа, яка має на території України своє представництво відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Суб’єкти лобіювання здійснюватимуть лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара :

• на основі договору з достовірною інформацією про згоду бенефіціара;
• за винагороду та або відшкодування.

Суб’єкти лобіювання подаватимуть до Реєстру звіт за кожне півріччя:

• за перше півріччя – до 31 липня звітного року;
• за друге півріччя – до 31 січня року, наступного за звітним.

У звіті, згідно з законом, серед усього іншого, мають бути відомості про :

• дату укладення, строк дії та ціну кожного договору;
• суму коштів, отриману за кожним договором;
• суму коштів, витрачену за кожною сферою лобіювання.

Можна підсумувати, що у минулому лобіювання залишалося в тіні, створюючи підґрунтя для корупційних ризиків. Сьогодні цей процес легалізовано, що стало важливим кроком на шляху до прозорої політики. Завдяки запровадженню обов’язку для лобістів реєструвати свою діяльність і звітувати про контакти з державними службовцями та політиками з’являється можливість ефективно контролювати вплив лобістів на ухвалення рішень.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» вивчало, хто з фігурантів справ НАБУ і САП голосував за скорочення повноважень антикорупційних органів , та у чому конкретно їх звинувачували. Також ми розповідали, в чому суть президентського законопроєкту про повернення повноважень НАБУ та САП , який Верховна рада ухвалила 31 липня цього року .

Політика