вологість:
тиск:
вітер:
Новий закон про лобіювання: що зміниться і хто має звітувати у Реєстрі прозорості
В Україні з 1 вересня 2025 року має запрацювати Реєстр прозорості відповідно до нового закону про лобіювання (№3606-IX). Реєстр вимагатиме від лобістів вносити відомості про себе (як юридичних, так і фізичних осіб), клієнтів та бенефіціарів, сфер і об'єктів лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність та контакти з представниками влади. Аналітики «Слово і діло» вирішили детально розібратися, що зміниться з набуттям чинності закону «Про лобіювання» та виклали основну його суть на інфографіці.
Верховна рада ухвалила закон «Про лобіювання» 23 лютого 2024 року. Його ухвалення було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС . Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 березня 2024 року. В документі сказано, що основні положення закону набудуть чинності не пізніше 1 вересня 2025 року.
Закон про лобіювання визначає:
- правові рамки лобістської діяльності в Україні;
- права та обов’язки суб’єктів;
- передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості;
- звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання;
- контроль за дотриманням ними правил лобіювання.
Таким чином, згідно з документом, з 1 вересня 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції вестиме Реєстр прозорості про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Також НАЗК здійснюватиме моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання.
Суб’єктом лобіювання офіційно зможе бути:
- фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність
- юридична особа приватного права, зареєстрована за законодавством України
- іноземна юридична особа, яка має на території України своє представництво відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Суб’єкти лобіювання здійснюватимуть лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара :
- на основі договору з достовірною інформацією про згоду бенефіціара;
- за винагороду та або відшкодування.
Суб’єкти лобіювання подаватимуть до Реєстру звіт за кожне півріччя:
- за перше півріччя – до 31 липня звітного року;
- за друге півріччя – до 31 січня року, наступного за звітним.
У звіті, згідно з законом, серед усього іншого, мають бути відомості про :
- дату укладення, строк дії та ціну кожного договору;
- суму коштів, отриману за кожним договором;
- суму коштів, витрачену за кожною сферою лобіювання.
Можна підсумувати, що у минулому лобіювання залишалося в тіні, створюючи підґрунтя для корупційних ризиків. Сьогодні цей процес легалізовано, що стало важливим кроком на шляху до прозорої політики. Завдяки запровадженню обов’язку для лобістів реєструвати свою діяльність і звітувати про контакти з державними службовцями та політиками з’являється можливість ефективно контролювати вплив лобістів на ухвалення рішень.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» вивчало, хто з фігурантів справ НАБУ і САП голосував за скорочення повноважень антикорупційних органів , та у чому конкретно їх звинувачували. Також ми розповідали, в чому суть президентського законопроєкту про повернення повноважень НАБУ та САП , який Верховна рада ухвалила 31 липня цього року .

Новини рубріки

Мешканці Покровська допомагають ЗСУ виявляти російських диверсантів
14 серпня 2025 р. 03:02

Жінка потрапила до Книги рекордів Гіннеса за неймовірну колекцію: вона збирала її 50 років
14 серпня 2025 р. 02:06