WP: Що Трамп повинен пам'ятати на шляху до Аляски

14 серпня 2025 р. 08:11

14 серпня 2025 р. 08:11

У липні 1953 року, чекаючи на повідомлення про те, чи припинила Корейську війну угода про перемир'я, тодішній президент США Дуайт Ейзенхауер не міг заснути. За словами його помічників, він не спав усю ніч, “майже безперервно розмовляючи” про жахи війни і про те, як радянський генерал колись шокував його, сказавши, що “розчищав” мінні поля, проводячи через них власні війська.

Про що буде думати чинний американський лідер Дональд Трамп напередодні свого саміту з російським диктатором Владіміром Путіним, який відбудеться в п'ятницю, 15 серпня, на Алясці? Можливо, він просто вип'є дієтичну колу і добре виспиться. Безумовно, Білий дім применшує очікування щодо будь-якого прориву: Трамп називає цю зустріч “ознайомчою”, а його прессекретар каже, що це буде лише “вправа на слухання”.

Але, можливо, Трамп не буде настільки поступливим або пасивним, як це передбачають деякі коментатори напередодні саміту, пише оглядач Девід Ігнатіус у новій статті для WP .

Трамп уже понад рік говорить про своє прагнення покласти край війні РФ проти України. Він дедалі більше розчаровується тим, що Путін тягне час та ігнорує його прохання про компроміс. І, принаймні в уяві Трампа, наразі сценарій змінено: порівняно з останньою зустріччю з Путіним у 2019 році, президент США вважає, що став сильнішим, а Путін — слабшим.

“Це не буде вправа на слухання, це буде вправа на розмову”, — сказав один чиновник після телефонної розмови Трампа з європейськими лідерами в середу, 13 серпня, під час якої президент США окреслив плани стосовно саміту.

“Трамп скаже Путіну, в чому полягає угода і що він має зробити: територія в обмін на мир. Щодо території, скільки й на яких умовах? Щодо миру, наскільки він буде тривалим і міцним?”, — додав посадовець.

А якщо Путін відмовиться прийняти мирну угоду Трампа? Це стане перевіркою для президента США на терпіння і рішучість. Чиновники кажуть, що Трамп готовий запровадити санкції, якими погрожував протягом місяців.

“Це буде для нього приниженням, якщо Путін відмовиться”, — зазначив чиновник.

Сенат США вже підготував законопроєкт про санкції, який зберігає сильну двопартійну підтримку. Трамп повинен буде довести справу до кінця і покарати Москву, чого він досі робити не хотів.

Путін може спробувати затягувати процес. Він не скаже “ні”, але й “так” теж не скаже. Глава Кремля погодиться на деякі умови, відмовившись від інших умов. І доки не буде встановлено перемир'я, його війська продовжуватимуть бити по дедалі слабших лініях фронту в Україні.

У мирних переговорах все вирішують деталі, а підхід Трампа є досить загальним. Але основна формула “земля в обмін на мир” може виглядати розумно. Попри наполягання президента України Володимира Зеленського, що Київ ніколи не поступиться територією, “всі знають, що земля в обмін на мир — це реальність”, стверджує чиновник. За словами Ігнатіуса, таке ж враження у нього склалося після розмов з низкою українських посадовців.

Зеленський хоче спочатку досягти перемир'я, але це може бути фіналом у цьому процесі.

Ключовим питанням для України та інших європейських країн є гарантії безпеки після укладення мирної угоди. Європа надасть необхідну зброю та проводитиме навчання для української армії. Але європейці очікують, що США також візьмуть участь у цьому, зокрема, використовуючи супутникове спостереження для моніторингу будь-яких порушень з боку Росії.

Коментатори шукають історичну аналогію до зустрічі в Анкориджі. Деякі, хто побоюється, що Трамп зрадить Україну, порівнюють очікувану зустріч з Мюнхенською угодою 1938 року, коли британський прем'єр Невілл Чемберлен дозволив Адольфу Гітлеру анексувати Судетську область Чехословаччини. Інші попереджають про новий поділ Європи в стилі Ялтинської конференції. Ці небезпеки, безумовно, існують.

Цікавою паралеллю є успішні спроби Ейзенхауера з припинення корейського конфлікту, які мають деякі помітні схожості: затяжна війна, непокірний союзник, загрозливий ворог-наддержава, ризик ядерного конфлікту.

Ейзенхауер ненавидів цю війну, називаючи її трагедією, і пообіцяв поїхати до Кореї, щоб покласти край війні. Він відправився туди незабаром після перемоги на виборах 1952 року, щоб досягнути перемир'я. Президент Південної Кореї Синман Лі хотів продовжувати бойові дії, але Ейзенхауер погрожував припинити постачання палива для південнокорейської армії і був навіть готовий до арешту Лі, якщо той відмовиться від перемир'я.

Ось урок для Трампа: Ейзенхауер не тільки тиснув на свого непокірного союзника (як це робить Трамп із Зеленським), а тиснув і на іншу сторону. Він попередив Північну Корею та її союзників Китай і СРСР: якщо ті не припинять війну, США можуть застосувати ядерну зброю. Щоб підтримати мир після досягнення перемир'я, Ейзенхауер розробив договір про взаємну оборону для Південної Кореї, пояснює професор Гарвардського університету Грем Еллісон. Сьогодні Південна Корея є економічним дивом.

Україна зараз потребує врегулювання цієї війни. Після більш ніж трьох років повномасштабного російського вторгнення український народ втомився від війни, каже відставний бригадний генерал армії США Кевін Раян. Фронтові лінії настільки виснажені, що, за оцінками одного відставного генерала, Україна має лише десяту частину людей, які їй потрібні на деяких ключових позиціях. Опубліковане цього місяця опитування Gallup показало, що відсоток українців, які хочуть продовжувати боротися до перемоги, знизився з 73% у 2022 році до 24% зараз. Частка тих, хто підтримує переговори про врегулювання, за той самий період зросла з 22% до 69%.

“Путін має намір запропонувати покласти край війні”, — вважає аналітикиня з Фонду Карнегі за міжнародний мир Тетяна Станова.

“На мою думку, Путін готовий до обміну територією, заморозивши лінію фронту на Запоріжжі та Херсонщині, й вивівши війська з районів поблизу Харкова та Дніпра, якщо Україна поступиться Донецькою і Луганською областями”, — додала вона.

Однак Станова застерегла, що Путін все ще не готовий на компроміс щодо своєї “основної вимоги” про відмову Києва від членства в НАТО, а також щодо обмеження військової сили України. Саме тут дипломатія зіткнеться з найважчою проблемою: питанням суверенітету України як держави.

Зазвичай Трамп ніколи не цитував би генерала Марка Міллі, який колись був його головою Об'єднаного комітету начальників штабів, але згодом став критиком Трампа. Однак президент США міг би захотіти розпочати саміт коментарем Міллі від листопада 2022 року, сотні тисяч життів тому: “Має бути взаємне визнання того, що військова перемога... не може бути досягнута військовими засобами. А тому потрібно звертатися до інших засобів”.

Трамп має рацію, що настав час закінчити цю війну. Обидві сторони зазнали значних втрат. Заходячи до кімнати для переговорів з Путіним, Трамп повинен нагадати собі, що погана угода, така, що “нейтралізує” Україну — не спрацює. Як і в кожній війні, єдина мирна угода, яка буде міцною, — це справедлива угода.

WSJ повідомляло, що Трамп перед самітом із Путіним узгодив з Європою “червоні лінії” щодо України. Politico пише, що європейські лідери налаштовані оптимістично після розмови з Трампом про його зустріч з російським диктатором, але їх може чекати неприємне здивування. Оскільки долю України обговорюватиме така маніпулятивна людина, як Путін, і настільки непередбачувана, як Трамп, — є ризик, що під час зустрічі на Алясці ситуація може піти несподіваним шляхом .

Політика