Топ найбільших застав, внесених за резонансних фігурантів справ

15 серпня 2025 р. 14:26

15 серпня 2025 р. 14:26

Рекордною сумою застави серед фігурантів гучних справ на сьогодні є 200 млн грн, внесених за підприємця Германа Фісталя. А у випадку справ Олексія Чернишова, Андрія Коболєва та Бориса Кауфмана розмір внесеної застави перевищив 100 млн грн. «Слово і діло» склало рейтинг найбільших застав, внесених за резонансних фігурантів справ у 2022-2025 роках.

У червні 2025 року за підприємця Германа Фісталя внесли заставу у 200 млн грн як запобіжний захід у межах справи за підозрою у створенні злочинної організації. За даними слідства, організація заволоділа понад 231 млн грн Національного інституту раку. На Фісталя надягли електронний браслет і він вийшов з СІЗО.

У грудні 2022 року за одеського бізнесмена Бориса Кауфмана внесли 129 млн грн застави у справі про підозру у створенні злочинної організації в Одесі. Бізнесмен вийшов зі слідчого ізолятора. Однак у вересні 2023 року ВАКС збільшив заставу зі 129 до 159 млн грн. Як повідомили в суді, таке рішення ухвалили через порушення Кауфманом процесуального обов'язку. У жовтні 2023 року за бізнесмена внесла гроші компанія «Тедіс Україна». На засіданні прокурор заявив, що сторони дійшли згоди про стягнення 20 млн грн на користь Збройних сил України та збільшення застави на 30 млн грн – до 159 млн грн.

У липні 2025 року за колишнього віцепрем’єра, міністра національної єдності Олексія Чернишова внесли заставу у 120 млн грн . Як відомо, Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем й одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Зокрема, за версією НАБУ та САП, йдеться про ймовірне незаконне надання одному зі столичних забудовників земельної ділянки в Києві під зведення житлового комплексу за заниженою ціною в обмін на знижки на квартири для «міністра і визначених ним осіб», так званого «оточення Чернишова».

У березні 2023 року за колишнього керівника «Нафтогазу» Андрія Коболєва внесли близько 107 млн грн застави. За даними НАБУ і САП, у 2018 році голова правління, нібито зловживаючи своїм службовим становищем, ініціював розгляд Наглядовою радою компанії питання про погодження виплати премії працівникам «Нафтогазу», включаючи членів правління «за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів». Пізніше Коболєв, за версією слідства, підготував зміни та доповнення до подання щодо виплати премії за «екстраординарні досягнення», визначивши собі розмір премії у 10 млн доларів.

У серпні 2025 року ексголові «Нафтогазу» зменшили заставу до 80 млн грн і продовжили обов'язки.

У квітні 2024 року колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського звільнили під заставу у майже 76 млн грн . Як повідомляли в НАБУ, Сольського викрили на заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.

У травні 2024 року на ВАКС надійшли 55 млн грн застави, визначені колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову як альтернативу триманню під вартою. Він вийшов зі слідчого ізолятора під обов'язки. Насірова підозрювали в отриманні 722 млн гривень хабаря від олігарха Олега Бахматюка за відшкодування його компаніям ПДВ.

Зазначимо, суд сім разів знижував суму застави для Насірова, вона зменшилася вдесятеро – з початкової суми у 523 млн грн.

У листопаді 2023 року за нардепа від групи «За майбутнє» Сергія Лабазюка внесли понад 40 млн грн застави і він вийшов зі слідчого ізолятора. За вірсією слідства, Лабазюка підозрюють у спробі підкупу на той час віцепрем'єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова та чинного до червня 2024 року голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.

У грудні 2024 року за одіозного ексначальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова внесли заставу у понад 39 млн грн . Однак Борисова, якого підозрюють одразу за декількома статтями ККУ, затримали одразу після виходу з СІЗО.

У серпні 2024 року за голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка в межах справи про незаконне збагачення внесли заставу у 30 млн грн , яку йому призначив ВАКС. Зазначимо, 11 серпня цього року ВАКС вирішив, що Кириленко залишиться на посаді голови АМКУ.

У вересні 2024 року на рахунок ВАКС надійшли 30 млн грн застави як запобіжний захід колишнього голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка у справі про зловживання на ремонті доріг.

У січні 2024 року колишня керівниця «Чернігівгазу» Алла Ярова вийшла з СІЗО під заставу у 30 млн грн . Ярову підозрюють у привласненні, розтраті та відмиванні майна. Зазначимо, у 2023 році на підставі доказової бази, зібраної СБУ, загалом оголосили про підозру 11 керівникам окремих облгазів і чотирьом функціонерам фінансово-промислової групи олігарха Дмитра Фірташа.

У квітні 2024 року за колишнього офіцера СБУ і позаштатного радника Офісу президента Артема Шило внесли 30 млн грн застави як альтернативу триманню під вартою у справі про організацію ним заволодіння 182 млн грн АТ «Укрзалізниця».

У липні 2023 року колишній народний депутат України Максим Микитась (VIII скликання) вийшов із СІЗО після того, як за нього внесли 20 млн грн застави. За даними НАБУ, Микитася затримали на спробі дати меру Дніпра Борису Філатову хабаря в розмірі 22 мільйони євро. За інформацією слідства, ці гроші пропонувалися за можливість отримати підряд з будівництва метро у місті.

Зазначимо, деякі з цих застав зіставні з розміром бюджетів невеликих міст. Зокрема, місту Яготин на Київщині вистачить на чотири місяці коштів, які внесли за можливість підприємця Фісталя вийти під заставу. А застава Кауфмана і Чернишова приблизно така ж сама, як бюджет Яготина на два з половиною місяці.

Нагадаємо, станом на червень 2025 року обвинувачені у корупційних злочинах перерахували на потреби ЗСУ та відновлення інфраструктури понад 270 мільйонів гривень. Список імен – на інфографіці «Слово і діло».

Ще ми розповідали, як суди змінювали розмір застав для резонансних фігурантів під час великої війни.

Також на нашій інфографіці – топ резонансних корупційних справ , які «зависли» у ВАКС.

Політика