Кабмін замінить Верховну Раду? Офіс президента приховав таємний механізм

15 серпня 2025 р. 16:16

15 серпня 2025 р. 16:16

У президента є інструмент, який дозволяє передати Кабміну повноваження Верховної Ради, якщо та з якихось причин стане недієздатною. Таку можливість надає закон №7153 , який був прийнятий парламентом в березні 2022 року, але досі не підписаний головою держави. Про це йдеться в статті « Главкома » « Розпуск Верховної Ради. Хто поширює чутки і чи реально це? ».

Розмови щодо розпуску Верховної Ради активізувалися після скандалу з прийняттям, а потім скасуванням закону , що обмежував повноваження НАБУ та САП. Обурені депутати у внутрішньому чаті фракції емоційно обговорювали можливість саморозпуску парламенту. Так, голова фінансово-податкового комітету Данило Гетманцев написав, що пропонує розпустити Верховну Раду, і згадав про закон 2022 року, яким її повноваження передаються до Кабміну. І судячи з кількості «лайків» під дописом Гетманцева, багатьом «слугам» ця ідея прийшлася до душі.

Своєю чергою нардеп Дмитро Костюк, який заявив про свій вихід з монобільшості, розповів «Главкому» , що керівництво провладної фракції фактично шантажує депутатів розпуском Ради. І таким чином намагається їх дисциплінувати, погрожуючи передати повноваження парламенту до Кабміну.

Пристрасті був змушений заспокоювати голова монобільшості Давид Арахамія, який запевнив, що «жодного плану саморозпуску нема й не було».

Але підстраховка на такий випадок вже існує. Повна назва закону №7153 , який надає Кабміну можливість приймати рішення без участі Верховної Ради, – «Про внесення змін до Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про правовий режим воєнного стану» щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану». Він був прийнятий 24 березня 2022 року, ще на початку широкомасштабного вторгнення, але досі не підписаний президентом. Голова держави може це зробити в будь-який момент.

Законопроєктом вносяться зміни до статті 12 частині 1 закону «Про правовий режим воєнного стану»: «Кабінет Міністрів у разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях приймає рішення з усіх питань, що потребують законодавчого врегулювання в умовах воєнного стану, з дотриманням статті 64 Конституції України щодо обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі рішення щодо визначення платників податку, об’єктів оподаткування, бази оподаткування, ставок податків, порядку обчислення податків, податкового періоду, строку та порядку сплати податків, строку та порядку подання податкової звітності, податкових пільг та порядку їх застосування».

Головний автор законопроєкту «слуга народу» Віталій Безгін каже, що актуальність цього проєкту була втрачена з моменту звільнення Київщини та унеможливлення чергового сухопутного наступу на столицю у 2022-му. «Тоді Рада повернулася до регулярної роботи у Києві, – нагадує нардеп. – Утім, ми досі перебуваємо у війні і, ймовірно, нормально, що такий законопроєкт ухвалений і у разі критичної потреби для держави, при його підписанні президентом такий режим роботи може бути застосований».

Нагадаємо, що Верховна Рада стає недієздатною, якщо кількість народних депутатів стає меншою, ніж дві третини її конституційного складу – тобто менше 300. Наразі у ній – історичний антирекорд за кількістю депутатів, їх 397. Тобто якщо близько сотні нардепів складе мандати, парламент не зможе працювати і тоді не лишається варіантів, як включати екстрені механізми на кшталт передачі повноважень парламенту Кабміну.

Але насправді цей процес – не такий простий.

По-перше, за те, щоб «дати свободу» кожному колезі, мають проголосувати інші депутати. По-друге, тих, хто обирався за партійними списками, мають заміняти кандидати, які йдуть у списках наступними. Хоча у випадку, якщо мандати здаватимуть мажоритарники, знайти заміну їм за відсутності виборів буде неможливо. У будь-якому разі процес складний і потребує неабиякої координації та політичної волі.

Політика