Економічний нонсенс: аптек в Україні все більше попри зменшення населення

15 серпня 2025 р. 19:09

15 серпня 2025 р. 19:09

В Україні утворилася парадоксальна ситуація: кількість аптек в містах збільшується, хоча кількість населення скорочується через високу смертність та війну, а споживання ліків у натуральному вираженні падає.

Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат VIII скликання та громадський діяч Олександр Черненко.

За його словами, за 2024 рік кількість аптек зросла приблизно на тисячу. За підсумками 2025 року зростання буде більш помірним, але мова йтиме все одно про сотні нових точок.

Черненко посилається на дані системи дослідження ринку PharmXplorer компанії Proxima Research, які зазначають: за 7 місяців 2025 року аптечний ринок у гривнях зріс на 18,5%, хоча в упаковках знизився на 1,9%. Наприклад, у липні продажі у грошовому вираженні збільшилися на 10,6%, але у натуральному скоротилися на 7,6%. На кінець місяця падіння поглибилося – до 14,5% у порівнянні з тим самим періодом минулого року, при інфляційній частині зростання в 11%.

“Простими словами, українці купують все менше й менше ліків. Чи то через те, що не можуть їх собі більше дозволити, чи то через те, що покупців більше немає. Попри це аптеки отримують все більший й більший дохід”, – пояснив Черненко.

Депутат вважає, що різницю між падінням обсягів продажів та зростанням доходів аптек формують нові цінники, якими мережі компенсують витрати та фінансують відкриття нових точок.

“Додаємо сюди інноваційний індекс – вихід на ринок нових, дорожчих препаратів – і маємо відповідь, чому обороти у гривнях не падають, а аптеки продовжують відкриватися. Навіть в умовах демографічної кризи”, – зауважив він.

Черненко наголосив, що в Україні аптечні мережі фактично працюють як комерційні проєкти з метою максимізації прибутку, на відміну від європейської практики. У кожній країні ЄС є свої особливості, але вони націлені на те, щоб кількість аптек була збалансована відносно кількості населення, вони не “купчилися” в одному місці, а ціни на ліки відповідали економічній дійсності.

“У нас же регулювання жодного. Великі мережі, займаючи фактично монопольне положення, ведуть діяльність через сотні ФОПів, яких неможливо жодним чином контролювати ані в частині фармакологічного нагляду, ані в частині податків. Такий собі “Аптечний дикий Захід” у найгіршому проявлені. Коли на меті тільки прибуток та агресивна експансія, люди відходять на другий план”, — підсумував Черненко і підкреслив, що така ситуація шкодить пацієнтам із низьким доходом та вразливим групам, в першу чергу пенсіонерам та хронічно хворим.

Наостанок депутат закликав державу встановити чіткі та жорсткі правила, щоб змінити цю ситуацію.

Нагадаємо, в Україні протягом останнього року було впроваджено низку регуляторних змін на фармацевтичному ринку. Зокрема, ухвалено закон про заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками. У липні 2025 року Міністерство охорони здоров’я під керівництвом Віктора Ляшка запустило Національний каталог цін із понад 2700 позицій лікарських засобів, запровадивши референтне ціноутворення за європейською методикою “ЄС-8”. Ляшко також ініціював обов’язкове підключення всіх аптек до програми “Доступні ліки”, створення аптек у лікарнях для зниження цін та запуск єдиного держоргану контролю у фармсекторі. Своєю чергою, заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук провела зустріч з учасниками ринку, на якій обговорювали прозорість формування переліку препаратів для зниження цін та ризики дефіциту ліків.

Серед запланованих кроків – розширення каталогу на всі рецептурні препарати, створення механізму контролю за діяльністю аптечних мереж і посилення ролі держави у забезпеченні доступності ліків.

Політика