Defence City: український ВПК отримає власний спецрежим

18 серпня 2025 р. 19:52

18 серпня 2025 р. 19:52

Після внесення поправок законопроєкт про режим «Defence City», прийнятий у липні в першому читанні, більше відповідатиме інтересам зброярів.

Про це ідеться у редакційній статті експертного видання « Defense Express », де аналізуються зміни, яких зазнав документ перед прийняттям у другому читанні.

Відзначається, що ключові положення режиму, замість Податкового кодексу та інших законів, планують внести в окремий розділ Закону «Про національну безпеку України», де закріплять порядок отримання й втрати статусу резидента.

Оборонні підприємства, які зможуть скористатися перевагами «Defenсe City», мають увійти до автоматизованого Реєстру, який буде вести Міноборони. Автоматизований реєстр має гарантувати захищеність даних, впорядкований облік та швидкий доступ до необхідної інформації. Проте прозорість процедур досі турбує виробників зброї, техніки та надання послуг. Адже адміністрування реєстру зосереджує в руках Міністерства оборони значні важелі впливу.

У публікації відзначено, що змінено вимоги до доходу та роботи резидентів. Після першого читання для резидента «Defenсe City» необхідно було, аби не менше 90% загального доходу компанії надходило від постачання товарів, робіт та послуг оборонного призначення. Тепер загальний поріг знизили до 75%, а для підприємств літакобудування – до 50%. Це дозволить більшій кількості компаній та підприємств скористатися потенціалом режиму.

Погоджено, що резидент зможе стати учасником двох режимів – «Дія.Сіті» та «Defence City».

Законодавці розширили перелік продукції, яка підпадає під «Defenсe City». Тепер він охоплює озброєння, військову та спеціальну техніку, безпілотні авіаційні та наземні роботизовані комплекси, безпілотні водні комплекси, засоби РЕБ та радіоелектронної розвідки, засоби протидії технічним розвідкам, зброю і боєприпаси. Тобто майже все.

Скасовано так звану «примусову» релокацію, за якої резиденти могли перебувати тільки у визначеному МОУ переліку «безпечних» областей. Тепер це лише добровільна опція. Але органи державної влади та місцевого самоврядування зобовʼязані допомагати підприємствам у переміщенні, якщо це буде відбуватись.

Зафіксовано можливість зазначати як місцезнаходження будь-яку адресу, за якою забезпечується звʼязок із компанією, обмеження доступу до електронних реєстрів, що містять інформацію про резидентів «Defence City», право не оприлюднювати фінансову та статистичну звітність до завершення воєнного стану.

Неоднозначними лишаються умови експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном. Наявність міжвідомчого договору, стороною якого є МОУ та вимога, що дочірня компанія має повністю належати українській суттєво ускладнюють процес створення спільних підприємств. Це виключає варіанти, коли іноземний інвестор взяв би на себе, наприклад, витрати на розгортання виробництва.

Для резидентів планують спростити процес отримання дозволу на експорт зброї, при цьому запроваджується додатковий ліцензійний збір. Проте тут поки немає деталей. Ймовірно, у ході підготовки законопроектів до другого читання ці питання будуть детально опрацьовані та розтлумачені.

Нагадаємо, що Верховна Рада 16 липня підтримала у першому читанні законопроєкти №13420 та №13421 про запровадження пільг для підприємств ОПК, що увійдуть до ініціативи «Defence City».

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева підтримав і рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу «Defence City».

Загалом пакет законопроєктів про створення «Defence City», ініційований Данилом Гетманцевим, Давидом Арахамією і групою народних депутатів, складається із чотирьох документів.

Політика