ЄС не зможе списувати на війну внутрішньополітичні проблеми України – експерт

19 серпня 2025 р. 15:44

19 серпня 2025 р. 15:44

В Україні опозиція між старими та новими органами правопорядку перетворилася в прірву, коли НАБУ та САП втратили підтримку влади через свою активну позицію. Нещирість у впровадженні реформ підриває довіру до них, яку помічають і міжнародні партнери, пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті « Реформи і фасад: подвійні стандарти органів правопорядку в контексті євроінтеграції ».

«Посилюється опозиція «нові-старі» органи правопорядку. Вона існувала й раніше, але зводилася здебільшого до матеріального критерію — детективи «елітного» НАБУ завжди отримували вищі заробітні плати, а їх гарантований розмір держава захищала краще, ніж суддівську винагороду. Тож їм, схоже, заздрили, але розуміли, що до Бюро треба пройти незалежний конкурс і витримати значну конкуренцію, бо кількість місць — менш як три сотні на всю країну. Нині ж ця заздрість перетворилася на прірву — НАБУ та САП втратили підтримку влади всередині держави через свою занадто активну позицію», – пише Крапивін.

Він пояснює, що так звані старі органи – це Нацполіція, ДБР, БЕБ, і їх підтримує влада всередині країни. Натомість НАБУ та САП – це «нові органи», які підтримує громадянське суспільство та європейські партнери. При цьому перші хочуть ліквідувати другі. До чого Україна, ймовірно, була близька 22 липня, коли Верховна Рада ліквідувала незалежність НАБУ та САП. А обмеження процесуальної незалежності шляхом посилення ролі генпрокурора — це лише перший крок. Фактично ж, за словами Крапивіна, антикорупційні органи стали б такими ж, як і «старі», а будь-які реформи щодо меритократичних засад призначення на посади чи аудиту результатів діяльності можна було б саботувати.

«Україна вибралася з цієї прірви чи радше запобігла повному потраплянню до неї. Але «осад залишився» — така нещирість підриває довіру до реформ, а це помічають і міжнародні партнери, зокрема ЄС. Утім, вони й досі не бачать «подвійного мислення» в діях української влади. Публічно запитання про серйозність намірів щодо євроінтеграційних реформ президенту не ставлять, бо його авторитет у світі величезний. Наразі ЄС намагається балансувати між усебічною підтримкою України та розумінням проблем внутрішньої політики, зокрема «списуванням» їх на війну, та це не може тривати постійно», – пояснює Крапивін.

22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 , що обмежував незалежність антикорупційних органів. Президент підписав його того ж дня. Це стало тригером глибокої політичної та суспільної кризи — з протестами та жорсткою реакцією з боку західних партнерів .

Вже 31 липня ВРУ ухвалила законопроєкт №13533, який повернув НАБУ та САП всі повноваження. Зеленський підписав документ того ж дня . За документ проголосували за основу та в цілому, яке це рекомендував зробити профільний комітет ВРУ та наполягав директор Бюро Семен Кривонос . При цьому відновити незалежність антикорупційних органів вдалося  завдяки тому, що українці вийшли на вулиці через ліквідацію незалежності НАБУ та САП, а міжнародні партнери своєю чергою висловили власну позицію та пригрозили позбавити Україну фінансування.

Хто і як намагався згорнути антикорупційний фронт? І чим усе може обернутися вже завтра, якщо парламент не прийме реальність і не проголосує новий законопроєкт президента, який поверне незалежність НАБУ та САП? Відповіді у статті « Тонкий лід української державності. Що буде завтра? » дає редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова .

Політика