Рада ухвалила законопроєкт про державну політику національної пам’яті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Рада ухвалила законопроєкт про державну політику національної пам’яті

21 серпня 2025 р. 20:43

21 серпня 2025 р. 20:43

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13273 про засади державної політики національної пам’яті українського народу. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на сайт парламенту .

Документ вводить у правове поле низку нових понять, зокрема «війна за Незалежність України», «національна пам’ять», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу», «місце пам’яті Українського народу». На рівні закону вперше закріплено визначення терміну «рашизм» як гібридної тоталітарної ідеології, що поєднує елементи російського шовінізму, імперіалізму, комуністичних і нацистських практик.

Законом врегульовано правовий статус Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади, що дозволить забезпечити його належне фінансування та ефективну діяльність. Також визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми увічнення пам’яті та механізми збереження місць пам’яті.

Документ передбачає, що відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини є питаннями національної безпеки. Кабінет міністрів України має розробити та ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

Важливими новаціями є встановлення правил найменування та перейменування вулиць, площ і закладів відповідно до законів про декомунізацію та деколонізацію. Зокрема, назви, ухвалені за законом, не можуть змінюватися упродовж 10 років. Відновлено й «антисаботажний механізм» деколонізаційного законодавства: місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору, у разі бездіяльності відповідальність переходить до голів громад, а потім – до обласних адміністрацій.

Окремим положенням визнано державними нагородами України відзнаки, які були запроваджені УНР та УГВР і вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті.

Як зазначається, закон «сприятиме зміцненню національної єдності, протидії інформаційним атакам, збереженню історичної правди та увічненню пам’яті про ключові події та постаті українського народу».

Нагадаємо, Кабінет міністрів 27 червня призначив історика Олександра Алфьорова очільником Українського інституту національної пам’яті. Як відомо, до грудня 2024 року цю посаду займав Антон Дробович.

До слова, Олександр Алфьоров заявив, що одразу після його призначення російські ресурси почали масовану кампанію дискредитації проти нього . За його словами, Інститут і надалі «говоритиме правду, ламатиме імперські міфи, називатиме речі своїми іменами й виводитиме на світло історичні факти – такими, якими вони є».