Корупція по-американськи: як Трамп зробив політичну корупцію нормою – BC

25 серпня 2025 р. 17:00

25 серпня 2025 р. 17:00

В Сполучених Штатах Америки корупція у владі за президентства Дональда Трампа вийшла на інший рівень та переросла у корупцію політичну. Верховний Суд США наразі звужує юридичне визначення корупції, обмежуючи її діями кримінального антикорупційного законодавства та можливостями політиків регулювати роль грошей у політиці, однак зловживання державною посадою для отримання приватної вигоди включає не лише економічні вигоди, а й інші несправедливі переваги. ZN.UA виокремило головні моменти зі статті « Що таке політична корупція і що ми можемо з нею зробити? » Центру Бреннана за правосуддя при Школі права Нью-Йоркського університету про ситуацію з політичною корупцією в США та способи виходу з глухого кута, в який країну остаточно завів Дональд Трамп.  Водночас матеріал допомагає зрозуміти те, що відбувається також і в Україні.

Зловживання державним становищем для особистої вигоди

Коли урядовці приймають рішення, мотивовані грошима чи іншими формами неправомірної приватної вигоди, це спотворює політику та шкодить суспільству. Такі речі, як державна освіта, охорона здоров'я , інфраструктура та громадська безпека, втрачають свою цінність, оскільки державні кошти спрямовуються не за призначенням, а якість державних послуг знижується.

США багато разів стикалися з корупцією та її наслідками у своїй історії. Наприклад, у «позолочену епоху» кінця 19 століття політики регулярно брали хабарі від корпорацій в угодах, які зрештою дозволяли найбільш заможним уникати регулювання та поглинати державні ресурси на вигідних умовах .

Корупція також відіграла важливу роль у різних фінансових кризах. Відсутність регулювання під час Позолоченої доби сприяла шахрайству та спекуляціям, що призвело до крахів фондового ринку та банківської справи, які коштували людям їхніх заощаджень.

Окрім відчутних втрат, корупція підриває довіру до уряду . Коли люди відчувають, що система налаштована проти них, багато хто відсторонюється від громадського життя та вирішує не голосувати, що робить уряд менш представницьким і ще менш чутливим до їхніх потреб.

Поведінка, яку ми спостерігаємо у США зараз, відображає та посилює повсюдне руйнування норм, яке вразило всі гілки федерального уряду. Хоча корупція то зростала, то спадала з моменту заснування Америки, найгірші зловживання минулого полягали в особистому збагаченні окремих осіб.

Подальші реформи значно зменшили цей тип корупції шляхом покращення державного управління, підвищення прозорості уряду та запровадження нових етичних та антикорупційних правил. Однак, починаючи з середини 20-го століття, з'явилися більш структурні форми корупції , зумовлені дедалі більш значною роллю грошей у політиці. Спроби обмежити цю нову форму корупції були набагато менш успішними, частково через втручання Верховного Суду. Зараз корупція знову зростає .

За останні десятиліття як демократичні, так і республіканські адміністрації США стали свідками корупційних скандалів. …президент Джо Байден зіткнувся з критикою за ділову діяльність свого сина, який використовував посаду свого батька, коли він був віцепрезидентом, а також за своє рішення видавати превентивні помилування членам його родини перед тим, як залишити посаду.

Однак президент Трамп посилив і нормалізував екстремальне поєднання грошей, влади та конфлікту інтересів своїм унікальним транзакційним та персоналістським підходом до управління, поєднуючи свою політичну ідентичність з особистими бізнес-інтересами. Трамп зруйнував норми під час свого першого терміну, коли відмовився позбутися своїх готелів та інших підприємств , що призвело до поширених конфліктів інтересів, оскільки іноземні уряди та лобісти намагалися здобути прихильність адміністрації через щедрі витрати на нерухомість Трампа. Під час другого терміну його дії були ще більш радикальними.

Використання грошей для отримання доступу та впливу на політичні рішення

У більшості випадків сучасної політики США політичні лідери обох партій часто надають багатим донорам доступ і вплив в обмін на великі внески на виборчу кампанію. Така практика може призвести до політики, сприятливої для донорів, яка зберігається, незважаючи на те, що вона загалом непопулярна. Також колишні президенти часто винагороджували донорів церемоніальними або символічними посадами в адміністрації, особливо посадами послів у бажаних місцях.

Президент Трамп вивів вплив донорів на нові висоти. Він відкрито тиснув на керівників нафтової промисловості, щоб ті виділили 1 мільярд доларів на його переобрання, обіцяючи скоротити норми щодо забруднення та скасувати ініціативи адміністрації Байдена щодо чистої енергетики. Він також зібрав найбагатшу адміністрацію в історії, призначивши безпрецедентну кількість мільярдерів-донорів на ключові посади у своєму кабінеті та в агентствах, де вони керують процесом розробки політики — можливо, з питань, що стосуються їхніх власних фінансових інтересів.

Більше того, Трамп використовує свої заходи для особистого прибутку , а не для збору коштів на кампанію .

Трамп поєднує повноваження президента зі своїм бізнесом та особистими фінансами до небаченої раніше міри, зокрема шляхом розвитку криптовалютного бізнесу своєї родини та укладання міжнародних угод з нерухомістю. Трамп відмовився передати свої активи в сліпий траст — запобіжний захід, якого вживав кожен президент з 1970-х років, окрім Трампа, щоб зберегти довіру громадськості та уникнути навіть видимості корупції.

Інші посадовці адміністрації також можуть отримати вигоду , враховуючи їхній надзвичайно довгий список конфліктів інтересів та відсутність дієвих заходів стримування через слабке правозастосування та знищення існуючих антикорупційних гарантій.

Однак , самозбагачення не є унікальною рисою виконавчої гілки влади. Члени Конгресу продовжують отримувати прибуток від інсайдерської торгівлі через недбале дотримання чинних правил і відмовляються приймати популярні реформи, такі як запропонований закон, який взагалі забороняє їм торгувати акціями. Тим часом судді Верховного Суду приймають екстравагантні подарунки, зокрема від осіб, які мають справи в Суді.

Трамп також агресивно використовував особисті позови, щоб вимагати платежі від компаній, які викликають його гнів, чого не робив жоден інший президент у сучасній історії Америки. Наприклад, ABC , Meta та Paramount погодилися виплатити десятки мільйонів доларів до президентського фонду бібліотеки Трампа, щоб врегулювати претензії Трампа до них.

Причини, що породили корупцію

Кілька ключових факторів проклали шлях до цього моменту , включаючи шкідливі рішення Верховного Суду, цинічні публічні дискусії та ворожість адміністрації Трампа до системи стримувань і противаг.

Протягом десятиліть Верховний Суд скорочував правила фінансування виборчих кампаній та звужував юридичне визначення того, як вплив грошей у політиці може вважатися корупцією. Ці рішення спровокували вибух політичних витрат. Це дозволило надбагатим донорам домінувати в політиці способами, які були незаконними до появи «Сітізенс Юнайтед» і були б неприйнятними в інших країнах.

Суд скоротив федеральні кримінальні закони про боротьбу з корупцією , мовчки визнавши її невід'ємною частиною політики . Суд також скасував обмеження президентської влади, включаючи правила звільнення посадовців виконавчої гілки влади та право прокурорів притягувати президента до відповідальності за неправомірні дії під час перебування на посаді.

Ці та інші  рішення створюють середовище, яке заохочує погану поведінку державних службовців.

Президент Трамп прискорив ці тенденції своїм відкрито транзакційним підходом до влади. Він проводив кампанію, обіцяючи винагороджувати друзів і карати ворогів, а тепер хизується своєю прихильністю чи неприхильністю та наслідками, що з цього випливають. Ця зухвалість спотворює уявлення про те, яка поведінка вважається корупційною, зміцнюючи переконання громадськості, що корупція є нормальною частиною американської політики , і створюючи прецедент для майбутніх неправомірних дій.

Адміністрація Трампа стверджує радикальний та необмежений погляд на виконавчу владу, свідомо ліквідуючи наглядові органи та давні механізми боротьби з корупцією .

Як обмежити корупцію

Американська історія показала, що негативна реакція громадськості може спровокувати значущі реформи. … Відмовляючись сприймати корупцію як неминучу частину політики та вимагаючи підзвітності — через повідомлення, викриття порушень та політичний тиск — громадяни можуть досягти реальних змін.

У короткостроковій перспективі Конгрес повинен відновити систему стримувань і противаг та антикорупційні бар'єри , які нинішня адміністрація ліквідувала, та розширити федеральні етичні реформи, щоб усунути лазівки, які звільняють президента та інших високопосадовців навіть від найелементарніших гарантій щодо конфлікту інтересів. Він також повинен переглянути правила фінансування виборчих кампаній , щоб протидіяти найгіршим наслідкам помилкових рішень Верховного Суду та надати кандидатам можливість фінансувати кампанії, не покладаючись на надбагатих донорів.

Система також потребує змін на більш фундаментальному рівні. Нормалізація політичної корупції в американській політиці підірвала основи демократичного управління . Країні потрібна смілива програма реформ, щоб повернути владу американському народу та відновити довіру та чесність уряду. Це означає відновлення здатності Конгресу як першої гілки американського уряду, стримування неконтрольованої виконавчої гілки влади та реформування судової системи, яка дедалі більше віддаляється від народу.

Щоб реалізувати це бачення, громадськість повинна вимагати від обраних лідерів підзвітності та наполягати на тому, щоб ці реформи стали пріоритетом управління в майбутньому.

Повний текст матеріалу Лізи Дж. Данетц та Еріка Петрі читайте за посиланням.

Політика