Підземні школи в обложеній фортеці: як Харків тримає на собі весь Лівий берег

28 серпня 2025 р. 19:04

28 серпня 2025 р. 19:04

Аналітик Олексій Копитько, сам харків'янин, зізнається, що запроваджував би "критерій Харкова" в усі політики національного рівня за принципом: якщо Харкову від цього краще — годиться, якщо ні — в смітник. Тому що це місто за настроями і пристрастями дуже несхоже на решту України, але своєю стійкістю тримає на собі весь Лівий берег...

До Дня Харкова. Із запізненням і не те, що планував. Але це навіть на краще. Бо якщо комусь зіпсує настрій, то вже не святковий.

23 серпня з цікавістю читав привітання до Дня міста (він же — День визволення від німецько-фашистських загарбників). Конкретно в моїй стрічці географія тих, хто висловив щось хороше на адресу Ха, — це практично вся Україна і різного роду зарубіжжя. Ну, і відео із Сумської (з гірляндами "зоряного неба") широку аудиторію особливо зворушило.

Стійкість Харкова і його жителів у багатьох викликає симпатію. Водночас за дужки виноситься низка моментів, які корисно осмислити.

Я б сформулював це так.

Харків — це показник рівня амбіцій України. Демонстрація того, на що країна реально претендує.

Я б запроваджував "критерій Харкова" в усі політики національного рівня за принципом: якщо Харкову від цього краще — годиться, якщо ні — у смітник. За ідеєю, цим мали б займатися обрані в місті та регіоні народні депутати, але там усе сумно за рідкісним винятком...

Зараз Харків (як раніше, наприклад, Крим) стає мірилом складності країни. Нездатність обслуговувати складність і тяга до нездорового спрощення — бути біді.

Тому що.

Беремо цифри останнього з доступних опитувань для IRI. Дослідження проводилося наприкінці липня 2025 року. Дані структуровані за макрорегіонами, регіон "Схід" включає Харків, Донецьк і Луганськ. Тобто, по суті, зараз схід — це Харків (до речі, у місті 15+% населення — це біженці з окупованих регіонів).

Цифри показують, що на сході (у Харкові):

• рівень підтримки місцевої влади (63%) вищий, ніж у президента (58%) — це єдиний такий макрорегіон (!!!);
• 26% розмовляє вдома російською, ще 44% — двома мовами (в реальності — тут ще частина людей, які розмовляють російською, але дають більш схвальну відповідь). Тобто як мінімум 70% лояльні до російської мови (на заході таких — 10%);
• найвищий рівень надії, що війна закінчиться раніше, ніж через рік — 30%;
• найвищий рівень підтримки якогось "референдуму", який дасть змогу закінчити/зупинити війну (магічне мислення);
• третина населення скептично ставиться до вступу в ЄС, відкрито чи приховано виступає за ті чи інші форми кооперації з Росією;
• понад 40% скептично ставиться до НАТО і виступає за якусь форму "нейтралітету";
• вищий рівень підтримки ідеї виборів центральних органів влади, ніж місцевих;
• рейтинг Володимира Зеленського на 11% вищий, ніж у Валерія Залужного, а гіпотетичний рейтинг партій практичний рівний (18% у Залужного, 16% у Зеленського). Зеленський (станом на зараз) — кандидат півдня і сходу, Залужний — заходу і центру;
• удвічі більше (порівняно із заходом) людей, які втратили роботу.

Разом: Харків точно буде електоральною базою "партії миру" в різних її обличчях.

Але водночас всім:

• важко знайти місто, в якому більш люто ненавидять російських окупантів;
• щонайменше три армійські корпуси з-поміж найбоєздатніших і найстрашніших для росіян — "Хартія", "Азов" і 3-й — органічно виросли з добровольців (!) з домінантним або значним харківським елементом (це не враховуючи 92-й, "Кракена" та інших підрозділів у різних структурах Сил оборони).

Харків очевидно відрізняється від подекуди лубочного мейнстриму, але категорично не сприймає російський політичний режим у нинішньому вигляді і точно не є частиною "русского мира" в кремлівському прочитанні.

У місті/регіоні є настрій загального характеру на гіпотетичне добросусідство з Росією колись у майбутньому, але водночас абсолютно конкретний запит зараз: а як ми житимемо до цього моменту?

В обложеній фортеці? У демілітаризованій зоні?

Цей факт часто (зокрема навмисне) "плутають" із "проросійськістю". Насправді це запит на відповіді, які враховували б харківську реальність у національних політиках.

Для розуміння атмосфери: якщо в умовному Львові батьки зараз стурбовані тим, як вдягнути своїх чад на 1 вересня, то в Ха мами й тата, підбурювані спеціально навченими бабусями, ведуть фінальні бої за право відрядити своїх дітей до підземних (!) шкіл. Які не закривають чисельну потребу від слова зовсім...

Факт того, що навчання дитини під землею є ситуативним мірилом щастя й успіху, формує, м'яко кажучи, роздратування на адресу ідей, які сприймаються як несвоєчасні та/або неадекватні.

Якщо таких відповідей не буде з Києва, у Харкові достатньо інтелектуального потенціалу, щоб породити їх самостійно. Але вони далеко не всім сподобаються.

Настрої в місті з 2022 р. змінювалися. Нині чимало людей об'єктивно інфіковані очікуваннями швидкого миру, хоча продовжують бути опорою армії. Їм потрібні орієнтири. Не у вигляді слів — у вигляді дій.

Повторюся вкотре: Харків тримає на собі весь Лівий берег. Будь-яка соціологія фіксує особливості, які потрібно враховувати в політиках, що зачіпають повсякденне життя людей. Якщо Харків засумує — засумує весь Лівий берег як мінімум.

Із найпростішого — я б почав зі складання списку, що негайно переїде до Харкова як частина держполітики після забезпечення умов безпеки. А можливо — і без них.

Усе книжкове. Усе судово-юридичне. Передове в освіті. Флагманське в медицині. Злободенне в екології. Доречне з ВПК. І т.д. З усіма міжнародними офісами всього, що тільки можна. Ідентифікація загиблих/зниклих. Розмінування. І аеропорт. Хочу знати алгоритм, як реанімується аеропорт.

З розумінням, що перешкода на шляху до всього цього — тушка Путіна і його подільників. А спосіб подолати — через співучасть в обороні відповідно до персональних можливостей.

Харків не здригнеться. Щонайменше з почуття протиріччя і расової переваги над тим, що лізе до нас від мишобратів. Але додаткові джерела натхнення не завадять.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Політика