Зростання насильства і конфлікт: розвідка розповідає, що пішло не так у Малі для Кремля

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Зростання насильства і конфлікт: розвідка розповідає, що пішло не так у Малі для Кремля

31 серпня 2025 р. 14:02

31 серпня 2025 р. 14:02

Приватна військова компанія (ПВК) «вагнер» зазнає краху в Малі. Близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як це відбулося у Центральноафриканській Республіці. Замість боротьби з джихадистами, найманці увійшли в конфлікт з малійською армією та лише підвищили рівень насильства в країні. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України .

Після приходу хунти до влади в 2021 році кількість загиблих цивільних зросла більш ніж у чотири рази – до понад 3 тис. осіб на рік. При цьому 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та «вагнерівці». Тактика росіян, заснована на терорі проти мирних жителів, виявилася неефективною, оскільки місцеве населення відмовляється співпрацювати з ними.

Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими також помітно погіршуються. Зафіксовано випадки непокори наказам, крадіжок техніки та расизму. Це призвело до серпневих репресій проти десятків офіцерів, які не погоджувалися з методами ПВК.

На відміну від Судану та Центральноафриканської Республіки, Кремль не зміг отримати повний контроль над корисними копалинами Малі, зокрема золотими рудниками. Лідер хунти Ассімі Гоіта відкинув вимоги Москви і почав шукати альтернативних партнерів для співпраці у сфері безпеки та видобутку ресурсів.

Нагадаємо, російський лідер Володимир Путін об'єднався з лівійським воєначальником , щоб спровокувати нову міграційну кризу в Європейському Союзі. Як інформує «Главком», про це пише The Telegraph, вказуючи на той факт, що Європейська комісія зафіксувала зростання кількості авіарейсів між містом Бенгазі на сході Лівії та Мінськом, столицею Білорусі.

«Чиновники заявили, що ця тенденція вказує на можливу координацію дій з генералом Халіфою Хафтаром, військовим лідером, який контролює більшу частину східної Лівії, з метою сприяння хвилі нелегальної міграції в ЄС. Це може означати повторення подій літа 2021 року, коли десяткам тисяч потенційних прохачів притулку було надано допомогу в перетині кордонів Білорусі. За словами офіційних осіб, це була організована Росією спроба дестабілізувати ЄС», – пише видання.

Як повідомив представник ЄК виданню The Telegraph, частота і характер рейсів Мінськ-Бенгазі, які виконує авіакомпанія «Бєлавіа», викликають питання щодо «можливої координації або сприяння нелегальним міграційним потокам».