«Рішали» в законі. Депутат пояснив, яка різниця між лобістом й активістом

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

08 вересня 2025 р. 20:20

08 вересня 2025 р. 20:20

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов прокоментував нові правила, які з початку вересня діють в Україні у зв’язку з вступом в дію закону про лобіювання. Політик наголосив, що лобізм не можна ототожнювати з активізмом. Про це він розповів у інтерв’ю « Главкому ».

«У законі є чітке визначення лобізму: якщо особа, яка займається господарською діяльністю, впливає на ухвалення нормативно-правових актів у державі і внаслідок цього отримує вигоди – гроші, пільги, переваги – це лобізм. Якщо ж ідеться про ініціативи без вигоди, про ініціативи не пов’язані з господарською діяльністю, наприклад, збільшення зелених насаджень у місті, – це не лобізм», – пояснив нардеп.

За його словами, активістів, які виходять під парламент чи Офіс президента, не можна вважати лобістами, якщо їхні дії не мають комерційної вигоди. «Це вираження громадської позиції, участь в політичному діалозі або відстоювання соціально значущих тем», – уточнив Маслов.

Крім того, Маслов підкреслив, що громадські організації, які отримують фінансування за рахунок іноземних грантів – теж не лобісти. «Закон чітко визначає лобізм як діяльність з комерційним інтересом. Отримання міжнародної технічної допомоги теж не є лобізмом», – резюмує нардеп.

Раніше «Главком» писав, що 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання» . Одночасно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило Реєстр прозорості – відкриту публічну платформу, яка фіксує та публікує дані про лобістську діяльність.

Тепер усі лобісти автоматично відображатимуться у Реєстрі прозорості. Зокрема, там вказуватимуться відомості власне про лобістів, їхніх клієнтів і бенефіціарів, сфери та об’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність і контакти з представниками влади.

Цікаво, що Реєстр прозорості став першою інформаційно-комунікаційною системою, яка пройшла авторизацію з безпеки за новими стандартами, встановленими в Україні. Його створення було реалізовано за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT) Фонду Євразія.