Втрачені 8 місяців: ілюзії Трампа щодо Путіна дорого коштували Україні — CNN

09 вересня 2025 р. 11:02

09 вересня 2025 р. 11:02

Впевненість президента США Дональда Трампа у власній здатності вплинути на російського лідера Владіміра Путіна виявилася надто далекою від реальності. Очільник Білого дому виходив із припущення, що його харизма та особисті якості допоможуть переконати Кремль у готовності до мирної угоди. Такий підхід, підкріплений ще й стратегічною ілюзією про те, що Москва може стати союзником Вашингтона у протистоянні з Китаєм, не враховував фактичних змін у геополітичному балансі. Сьогодні Росія дедалі більше виступає енергетичним сателітом Пекіна , а не потенційним партнером Сполучених Штатів.

Про це зазначає британський журналіст і редактор із міжнародної безпеки Нік Патон Волш у матеріалі для CNN.

Він підкреслює, що помилкове сприйняття ситуації мало серйозні наслідки для України. Воно посилило нестабільність у питанні американської підтримки та дало Росії простір для поступового просування на фронті. Водночас, зауважує Волш, для США цей досвід став важливим уроком, який продемонстрував справжні наміри Москви.

Експерт вказує, що нинішня динаміка війни лише загострилася. Європейські лідери, коментуючи постійні масовані атаки на Київ, наголошують: безперервні обстріли є підтвердженням того, що Росія не зацікавлена у мирному врегулюванні. Символічним став і удар по будівлі Кабінету Міністрів України — це був перший випадок із початку війни, коли урядова будівля зазнала прямого ураження.

Тієї ночі Росія використала рекордну кількість дронів і ракет , прагнучи виснажити українську систему ППО. Серед трагічних наслідків — загибель цивільних: у неділю в житловому будинку разом із матір’ю загинула ще одна дитина. На цьому тлі, за спостереженнями Волша, увагу Трампа привертають не стратегічні аспекти війни, а лише окремі трагедії мирного населення, поряд із реакцією Путіна на його політичні кроки.

На думку оглядача, російський диктатор уже не прагне створювати ілюзію співпраці із Трампом. Спецпосланець із питань України Кіт Келлог назвав останні удари "ескалацією" . Аналітики додають, що вибір часу також був невипадковим: напередодні Путін повернувся з Пекіна, де обговорював перспективи співпраці з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Показовим став і жест із боку Індії — прем’єр-міністр Нарендра Моді проїхав у кортежі з очільником Кремля, що продемонструвало прагнення Делі балансувати між Вашингтоном і Пекіном та підтвердило зростання впливу Китаю на світову політику.

Практичні наслідки зростаючої підтримки Росії з боку її союзників поки залишаються невизначеними. Москва може розраховувати як на фінансову допомогу чи додаткові поставки зброї, так і на збільшення закупівель енергоресурсів або навіть на появу новий підрозділів північнокорейських солдатів. Для Кремля головним є те, що у разі поглиблення економічної кризи, спричиненої санкціями, Путін не залишиться ізольованим.

Водночас російський лідер максимально використовує виграний час. В Україні побоюються, що війська РФ готуються до нового наступу на Покровськ та можуть активізувати дії поблизу Куп’янська. Попри успішний опір Збройних сил України влітку, ситуація на фронті залишається напруженою, а ризик подальшого просування росіян у найближчі тижні зберігається.

На тлі цього посилення Москви та її союзників Дональд Трамп демонструє впевненість, що обставини знову працюють на нього. Європейські країни вже заявили про готовність збільшити оборонні витрати, подовжити підтримку України й навіть розглянути можливість відправки контингентів у разі мирного врегулювання.

Тим часом у Вашингтоні готують нові санкційні ініціативи. Трамп пригрозив "другою фазою" обмежень, яка може передбачати розширення мит проти Індії та введення їх проти Китаю. Проте попередні 50-відсоткові мита мали обмежений ефект: замість послаблення Москви вони стимулювали Нью-Делі нарощувати закупівлі російської нафти.

У Конгресі вже зареєстрований законопроєкт, що пропонує санкції проти російських банків і партнерів, які з ними співпрацюють, а також мита до 500% на енергоносії для країн, що купують російську нафту. Отож, на думку журналіста, Трамп може опинитися у парадоксальній ситуації: його економічні заходи проти Росії, якщо він їх застосує, виявляться жорсткішими, ніж ті, що ввів його попередник Джо Байден.

Трамп дозволив європейським союзникам фінансувати закупівлю для України озброєння, зокрема ракет великої дальності. Запровадження нових санкцій, на думку американської адміністрації, може послабити й без того вразливу економіку Росії. Водночас Кремль мав достатньо часу, аби підготуватися до обмежень та заручитися підтримкою партнерів, що допомагає йому уникати найболючіших наслідків. Москва вже продемонструвала певну стійкість як ззовні, так і всередині суспільства.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що наступні заходи здатні призвести до "повного колапсу російської економіки і змусити Путіна сісти за стіл переговорів". Однак такий сценарій може виявитися занадто оптимістичним. Для російського лідера ця війна носить екзистенційний характер: навіть під тиском він прагнутиме до перемоги, яку можна представити елітам як виправдання величезних людських і економічних втрат. Після завершення бойових дій Путіну потрібно буде продемонструвати результат, що збережe його при владі.

"Ніщо не є нескінченним. навіть трансплантація органів, про яку він обговорював із Сі Цзіньпінем", — вказує Волш.

Він вважає, що у найближчі місяці ситуація для України залишається складною. Наступальні дії російських військ на сході можуть принести Москві територіальні здобутки, тоді як Вашингтон ризикує не знайти достатньо дієвих економічних важелів, аби змусити Кремль змінити позицію. Водночас надмірно жорсткі кроки здатні зруйнувати дипломатичні канали, які ще залишаються відкритими.

На думку аналітика, це майже нерозв’язне завдання, оскільки головна перешкода полягає в небажанні Путіна йти на мир. Він вважає, що вісім місяців президентства Трампа були змарновані у плануванні захисту України та європейської безпеки. Натомість відбувалося непотрібне загравання з Москвою, яке послабило трансатлантичний альянс. Водночас цей період, за його словами, надав важливий урок – тепер вже без ілюзій щодо того, хто на чиєму боці.

"Навіть Трамп тепер не може мати жодних ілюзій", — підсумував Волш.

Йому лестить номінація на Нобеля, але дратує зухвалість Путіна. Він прагне "миру за 24 години", але уникає відповідальності за зрив постачання зброї. Чим насправді керується Трамп у своїй політиці щодо України — его, емоціями чи інтересами?

Читайте розбір від Надзвичайного і Повноважного Посла України Олега Шамшура у статті "Трамп проти себе: хто переможе — "домінатор" чи "геній оборудок"?" .

Політика