Більшість кредитів зі 150 млрд євро підуть на допомогу Україні – єврокомісар

09 вересня 2025 р. 20:28

09 вересня 2025 р. 20:28

Усі 150 мільярдів євро кредитів SAFE , які пропонувалися країнам Євросоюзу й партнерам на оборонні проєкти, повністю розподілені серед 19 країн, 13 із них планують використати їх для підтримки України, оголосив 9 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс , повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

«Більшість держав-членів (13 із тих, хто подав заявки) зазначили, що планують використати кредити SAFE для підтримки України. Хоча обсягів наразі не уточнено, ми очікуємо, що SAFE стане ключовим інструментом у цьому питанні», – зазначив Кубілюс.

Схема кредитування під назвою «Дії безпеки для Європи» (SAFE) – це спільна схема запозичень, що підтримується бюджетом ЄС, для посилення оборонних можливостей ЄС і закупівлі оборонної продукції для підготовки до загрози військової агресії з боку Росії.

«Було багато скептицизму щодо можливо низьких відсотків. Тепер ми бачимо протилежне. Інтерес з боку держав-членів мав приголомшливий успіх. Зацікавлені не лише країни східного кордону», – заявив на пресконференції комісар ЄС з питань оборони.

За його словами, запити перевищили суму в 150 мільярдів, тому їх довелося дещо зменшити. Найбільше із загальної суми – 43,7 мільярда євро отримає Польща, на другому місці Румунія з 16,7 мільярда.

Угорщина і Франція зробили запит на суми по 16,2 мільярда євро кожна, Італія – 14,9 мільярда, Бельгія – 8,3 мільярда, Литва – 6,4 мільярда, Португалія – 5,8 мільярда і Латвія – 5,7 мільярда, серед інших.

У позиках також беруть участь Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина й Іспанія. Вісім країн ЄС не подали заявки на отримання позик, оскільки вони могли самі позичати кошти за порівнянними або кращими ставками, повідомили у Єврокомісії.

Ці 19 країн ЄС мають до кінця листопада підготувати інвестиційні плани щодо того, як вони витрачатимуть кошти. Єврокомісія оцінить ці плани і здійснить перші виплати у першому кварталі 2026 року, сказав Кубілюс.

За словами єврокомісара, йдеться про інвестиції у три групи потреб. Великі європейські проєкти спільного інтересу – наприклад, система ПРО/ППО або «Східний оборонний щит». «Дві складові – класичні інженерні протимобільні заходи і сучасна «стіна дронів». Українці також пропонують цінні напрацювання щодо обох елементів», – розповів Кубілюс.

Друга група потреб – це стратегічні «енейблери» – засоби, що самі не «б’ють» по ворогу, але без них неможливо влучити в ціль: захищений супутниковий зв’язок, космічні розвіддані; а також логістика – важкі транспортні літаки, дозаправлення в повітрі тощо. «Тут нині значна залежність від США, тож треба розвивати власні спроможності», – підкреслив єврокомісар.

Третя група – це масове виробництво танків, артилерії тощо.

Схема пропонує 10-річний пільговий період для погашення позики, низькі процентні ставки і дозволяє укладати угоди з країнами, що не входять до ЄС, такими як Норвегія, Велика Британія чи Туреччина, які мають оборонне обладнання, в якому зацікавлений ЄС.

Політика