Удари РФ по ядерному об'єкту в Харкові можуть призвести до радіаційного забруднення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Удари РФ по ядерному об'єкту в Харкові можуть призвести до радіаційного забруднення – NYT

12 вересня 2025 р. 09:56

12 вересня 2025 р. 09:56

Російські загарбники щонайменше 74 рази обстрілювали будівлю Харківського інституту фізики і технологій. Це створює ризик радіаційної катастрофи, оскільки в лабораторії розташований експериментальний пристрій «Джерело нейтронів», що містить десятки фунтів збагаченого урану. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на The New York Times .

Зазначається, що п’ятьох російських офіцерів обвинувачено в цілеспрямованих атаках на інститут. Пряме влучання може призвести до масштабного радіаційного забруднення. Українські прокурори кваліфікували це як «екоцид».

Вибухи щодня струшують операторську, а одного разу удар вибив шматки штукатурки біля пристрою. У 2022 році влучання у трансформаторну станцію залишило об’єкт без світла на кілька місяців. Науковці змушені були використовувати резервне опалення, щоб не допустити замерзання води для охолодження паливних стрижнів з урану.

Після початку повномасштабного вторгнення дослідники зупинили експерименти та перевели «Джерело нейтронів» у режим довготривалого вимкнення. Водночас уран продовжує залишатися всередині, зберігаючи загрозу. Попри атаки, у інших підрозділах інституту науковці продовжують експерименти з термоядерною енергією з використанням радіоактивного водню.

Удари РФ по ядерному об'єкту в Харкові можуть призвести до радіаційного забруднення – NYT фото 1

Інститут у Харкові брав участь у створенні перших радянських атомних бомб. У 2010 році він припинив роботу зі збройовим ураном, передавши його Росії в рамках програми нерозповсюдження під тиском США. Водночас там залишилися високорадіоактивні матеріали, включно зі збагаченим ураном у «Джерелі нейтронів».

Пристрій складається з ядра розміром зі шкільний автобус разом із металевим захистом і приблизно 27-метровим прискорювачем частинок. Його будівництво частково профінансували США в обмін на відмову України від бомбового урану.

Загроза радіаційних інцидентів зросла з першого дня повномасштабного вторгнення, коли російські війська зайшли через Чорнобильську зону, піднявши пил з частинками плутонію та цезію. У лютому 2025 року російський дрон пробив захисну оболонку над зруйнованим реактором №4 ЧАЕС. Радіації тоді не зафіксували, але герметичність споруди була порушена.

Запорізька АЕС також неодноразово потрапляла під обстріли. У 2023 році підрив Каховської ГЕС позбавив станцію основного джерела охолоджувальної води, змусивши перейти на резервний ставок-охолоджувач.

До слова, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив про нестабільну ситуацію з безпекою на українських ядерних об'єктах. За його словами, на Запорізькій АЕС порушено шість із семи «стовпів ядерної безпеки» .