Війна муляжів та містифікацій: чому Україна і РФ влаштували перегони фальш-цілей

12 вересня 2025 р. 18:28

12 вересня 2025 р. 18:28

Під час повітряної атаки 7 вересня росіяни запустили по українцях 810 безпілотників. Половина російських засобів ураження були дронами-імітаторами, які для засобів протиповітряної оборони нічим не відрізняються від ударних "Шахедів". Тим часом на лінії фронту в кущах ховаються дерев'яні або надувні М777, "Leopard", "HIMARS", "IRIS-T", а військовим об'єктам РФ загрожують дрони-обманки. Чи відшукався переможець у перегонах фальшивок у небі та на землі?

Передислокуючи справжню зброю у зв'язку з вимогами воєнного часу, можна розміщувати фальш-цілі, відволікаючи на них вогонь і витрачаючи ресурси противника.

Фокус переклав статтю журналіста Пітера Сучіу для порталу National Interest про своєрідну "війну містифікацій" — ще одну сторону вторгнення РФ в Україну. У статті "Війна муляжів: Україна і Росія вдосконалили свої фальш-цілі" Сучіу оглянув винаходи, які ефективно використовуються для введення в оману противника.

Ще до того, як Росія в лютому 2022 року почала неспровоковане вторгнення в Україну, українці старанно працювали над створенням фальш-цілей, аби перешкодити розвідці Росії. Зараз, більш ніж через три з половиною роки, обидві сторони вдосконалили мистецтво обману.

Мета полягає в тому, щоб ввести противника в оману при розподілі цінних ресурсів, створивши враження, що деякі позиції краще укріплені або укомплектовані, ніж насправді, а в ширшому сенсі — змусити противника переоцінити реальні можливості свого опонента. Це схоже на масові кампанії з дезінформації часів Другої світової війни, але сучасні фальш-цілі й спроби обману набагато витонченіші.

Як ми повідомляли цієї зими, і Москва, і Київ розгорнули величезну кількість сучасних танків-обманок. У випадку України їхнє призначення — змусити російські війська витратити безліч дронів-камікадзе, таких як баражуючі боєприпаси Zala Lancet. Кремль створює свої фальш-цілі з аналогічними намірами.

Нове життя надувних танків Другої світової

Напередодні "дня Д" в 1944 році Сполучені Штати й Великобританія намагалися заплутати нацистів, змусивши їх повірити, що амфібійна висадка, яка врешті відбулася на пляжах Нормандії, планується в Кале, розташованому далі на північ. Навпроти французького портового міста встановили надувні танки в натуральну величину, щоб обдурити німців і змусити їх повірити, що там відбувається накопичення військової техніки. Операція вдалася; навіть через кілька днів після вторгнення генерали Гітлера продовжували вірити, що висадка в Нормандії була лише прикриттям для більшої операції, і усвідомили правду тільки після того, як союзники укріпили свої позиції.

Сучасні фальш-цілі набагато досконаліші, ніж у 1940-х роках. Деякі "танки" можуть автономно переміщатися поблизу лінії фронту і навіть випромінювати реалістичні теплові сигнатури. Мета полягає не тільки в тому, щоб змусити противника витрачати боєприпаси, але і в тому, щоб звести до мінімуму його здатність ефективно реагувати на атаки.

Згідно з недавнім повідомленням BBC, більше як половина деяких видів озброєння, розгорнутих на території України, є імітаціями.

Фальшиві гармати допомагають Україні приховати справжні

З початку війни змінився і спосіб розгортання муляжів. Як уже зазначалося, деякі з них керуються автономно або дистанційно. Але навіть цілі передові позиції є лише частиною операції з дезінформації противника. BBC повідомила, що одними з "найпопулярніших фальш-цілей, які використовує українська армія, є муляжі британських гаубиць M777" — ефективної зброї, яку російські війська намагаються знищити за будь-яку ціну.

Київ отримав близько 150 артилерійських систем калібру 155 мм, прозваних "Трьома сокирами". Група волонтерів "На часі" почала постачати армії фальш-цілі, щоб допомогти захистити справжню артилерію. Муляжі, виготовлені з фанери, можна зібрати за лічені хвилини; на даний час на передовій встановлено понад 160 таких реплік.

Не тільки дерев'яні гармати допомагають ввести противника в оману. Щоб навести "Ланцети" та інші дрони, фальшиві M777 оточують борознами на дорозі, ящиками з боєприпасами й навіть переносними туалетами. Репортер BBC стверджує: ці заходи виявилися настільки ефективними, що навіть ввели в оману деяких українських офіцерів, які відвідали цей район.

При переміщенні справжньої зброї на її місце можна ставити муляжі, наводячи вогонь і витрачаючи ресурси Росії.

Крім того, на відміну від справжніх знарядь, які можуть вийти з ладу після удару, підробку легко і швидко відремонтувати і поставити на місце, створюючи враження, що попередні російські удари промахнулися або не завдали великої шкоди, і тим самим провокуючи нові атаки. За словами представника України, одну з хибних цілей понад десять разів вразили російські дрони Lancet, кожен з яких коштує близько 35 тисяч доларів.

У Росії є свої приманки

Не тільки Україна стала майстром обману. Поки Київ використовує все, від імітацій танків до нелітаючих винищувачів F-16 Fighting Falcon, щоб обдурити російських операторів дронів, Москва почала запускати дрони-обманки, які дуже дешеві у виробництві, але імітують набагато дорожчі боєприпаси й виснажують критично важливі ресурси української ППО.

Українські офіційні особи попередили, що багато з дронів, запущених Росією, — включаючи удар по Києву минулих вихідних, який став наймасовішим за всю війну, — виявилися саме приманками. У деяких атаках до половини БПЛА були імітаціями, які на радарах виглядали як смертоносні дрони Shahed.

"Наразі співвідношення становить п'ятдесят на п'ятдесят. 50% — це справжні дрони Shahed, а 50% — імітації. Їхнє завдання — перевантажити нашу протиповітряну оборону і, в ідеалі, змусити нас застосувати ракету проти дрона, який коштує копійки, — розповів BBC представник Військово-повітряних сил України Юрій Ігнат. — Іноді це фанерна штуковина, яка виглядає так, ніби її зробили школярі".

Такі фальш-цілі ще більше ускладнили боротьбу з масовими роями дронів. Оскільки нелегко відрізнити справжній дрон-камікадзе від приманки, що летить за інерцією, Україні доведеться або пропускати справжні дрони, або використовувати більше своїх відносно невеликих запасів ракет ППО, — тобто їх залишиться менше, коли вони дійсно знадобляться.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Він проживає в Мічигані.

Політика