Портрет на тлі війни: як змінилися українці з 2022 року

12 вересня 2025 р. 19:24

12 вересня 2025 р. 19:24


Придивіться до людей, які поруч з вами — і переконайтеся, що за останні кілька років вони дуже серйозно змінилися. Аналітик Анатолій Амелін легко виявляє це за допомогою штучного інтелекту, вивчивши результати понад 30 соціологічних досліджень.

Українці дуже змінились під час великої війни. І змінились наші принципи співіснування (у кращій бік).

Одразу скажу, я не соціолог. У мене 4 вищі освіти, але немає ні соціологічної, ні політологічної. Тим не менш, не втрачаю інтересу до вивчення українського архетипу та пошуку відповідей на запитання:

  • як ми ідентифікуємо себе;
  • що нас об'єднує;
  • і якими правилами/принципами ми керуємося під час взаємодії один з одним.

Я продовжую вважати головним бенефіціаром та власником всіх активів України (надра, вода, чорноземи, держкомпанії, інфраструктура…) українців. Усі 40 млн, які мають громадянство.

І ось сьогодні за допомогою ШІ (так, він вже працює ефективніше та швидше, ніш звичайний Google) я проаналізував дані з приблизно 30+ соціологічних досліджень від 12 провідних організацій, проведених в Україні останні 24 міс.

Відразу скажу, що методологія може відрізнятися. У звітах не вказані питання, які задавалися (а, ми розуміємо, що від них залежить відповідь). Тим не менш, вийшла цікава картина, якою ділюсь.

Соціологічний портрет українців 2023–2025

1. Сучасний архетип українців

  • (!) зміцнення національної ідентичності як панівний тренд;
  • сучасний український архетип характеризується безпрецедентним зміцненням національної самоідентифікації;
  • за даними Центру Разумкова (червень 2024), 95% населення ідентифікують себе як етнічні українці (проти 74% у 2017 році), водночас 91% пишаються українським громадянством — найвищий показник за весь період незалежності (проти 68% у 2015 та 62% у 2000 році);
  • критично важливо, що 84% вірять у наявність лише однієї національної ідентичності (зростання із 74% у 2017), що свідчить про кардинальне подолання так званої "роздвоєної свідомості" пострадянського періоду;
  • (!) психологічна стійкість попри екстремальний стрес;
  • (!) парадоксальною особливістю сучасного українського архетипу є поєднання високого рівня стресу зі збереженням життєвого оптимізму;
  • за даними КМІС (2024), 90% українців зазнали принаймні одну стресову ситуацію, але водночас 61,7% вважають себе щасливими попри війну.

2. Принципи поведінки та соціальної взаємодії

  • масштабна горизонтальна солідарність;
  • (!) війна кардинально трансформувала модель соціальних відносин українців у бік безпрецедентної взаємодопомоги;
  • за даними Фонду "Демократичні ініціативи" (серпень 2024), 71% українців брали участь у волонтерській діяльності з початку повномасштабного вторгнення, включно з фінансовою та фізичною допомогою армії та внутрішньо переміщеним особам;
  • благодійність стала нормою життя: 73% жертвували кошти протягом останнього року, медіанні суми помірні, але охоплення масове (Zagoriy Foundation, лютий 2025);
  • зростання міжособистісної довіри;
  • соціологи фіксують рідкісне для воєнного часу явище — зростання довіри між людьми;
  • 69% вважають, що суспільство стало більш згуртованим після вторгнення, з ростом довіри між людьми до 63%.

3. Ставлення до України як до країни/ Емоційна прив'язаність та патріотизм

  • ставлення до України характеризується безпрецедентним патріотичним підйомом;
  • (!) 88% пишаються українським громадянством;
  • 85% підтримали б незалежність на референдумі;
  • (!) 67% вірять, що найкращі часи для країни попереду (DIF, серпень 2024);
  • культурна автономізація від Росії;
  • відбулася кардинальна переорієнтація культурних преференцій;
  • культурна близькість з Росією впала до 1,4 пунктів (з 6,8 у 2006 та 3,5 у 2021);
  • тоді як з Польщею зросла до 6,1 пунктів (проти 3,7 у 2006) за даними Центру Разумкова (травень 2023).

4. Ставлення до державних інституцій/ Диференційоване довір'я: силові структури vs цивільні органи

Існує чітка диференціація довіри між силовими структурами та цивільними органами влади. За даними КМІС (2024):

(+) Високий рівень довіри:

  • Збройні сили України: 94–95% довіряють;
  • волонтери: 87% довіряють;
  • державна служба надзвичайних ситуацій: 85,5%.

(-) Низький рівень довіри до цивільних інституцій:

  • Верховна Рада: лише 13% довіряють проти 68% не довіряють;
  • уряд: 20% довіряють проти 53% не довіряють;
  • суди: 12% довіряють проти 63% не довіряють.

Еволюція довіри до президента

  • довіра до президента Зеленського зазнала значних коливань: з піку 84% у грудні 2022 до 57% на початку 2024 року, з подальшим відновленням до 74% у травні 2025 (КМІС);
  • водночас ексголовнокомандувач Залужний демонструє стабільно високі рейтинги довіри (73–74%).

5. Ставлення до майбутнього України

  • (!) стійкий оптимізм з елементами прагматизму;
  • (!) 74% українців вірять у перемогу у війні (42,7% безумовно + 31,5% скоріше так) згідно з опитуванням Центру Разумкова (лютий–березень 2025);
  • водночас 59% підтримують припинення бойових дій та пошук компромісу через переговори, але лише за умови міжнародних гарантій безпеки (75%).

Європейська інтеграція як незмінний вектор

  • підтримка членства в ЄС залишається стабільно високою (75–78%), так само як і вступу до НАТО (70–77%) за даними IRI та Rating Group.

Песимістичні довгострокові очікування

  • водночас у травні–червні 2025 року майже 47% побачили через 10 років ризик "зруйнованої країни з відтоком людей", що свідчить про щораз більші побоювання щодо довгострокових наслідків війни.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Портрет на тлі війни: як змінилися українці з 2022 року

Джерело: focus.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua