Жнива-2025 — рекорди на півночі, катастрофа на півдні

22 вересня 2025 р. 08:50

22 вересня 2025 р. 08:50

Аграрний сектор сьогодні — це не просто одна з галузей економіки. В умовах війни саме він став фундаментом фінансової стабільності країни, адже аграрна продукція забезпечує валютні надходження, робочі місця і продовольчу безпеку. Тому результати українських фермерів — це водночас результати всієї економіки.

Нині в Україні в розпалі збирання врожаю. Станом на 5 вересня 2025 року, за даними Міністерства аграрної політики, в Україні зібрано 28,8 млн тонн зернових на площі 6,9 млн га. Це поки що збирають зернові колосові культури, горох і сою . Тільки починають збирати соняшник, і фермери ще не наблизилися до збирання ключової для українського поля кукурудзи.

І хоча жнива ще далекі від завершення, вже можна говорити про перші підсумки: поряд із непоганими результатами в окремих регіонах є й серйозні виклики та висновки , до яких варто прислухатися всім виробникам .

Попри всі складнощі, які вже четвертий воєнний рік долають аграрії всієї України, — зруйновану логістику, мінні поля й загрозу обстрілів, найбільший виклик українському фермеру продовжує кидати клімат. Посушливе літо 2025 року та нерівномірний розподіл опадів зробили аграрний пейзаж країни неймовірно контрастним і вкотре довели: погода здатна ламати прогнози аграріїв . Якщо на заході та півночі прохолода врятувала врожай навіть за дефіциту вологи, то південь і схід країни залишилися майже без кукурудзи й соняшнику .

Ми проаналізували дані за вегетаційний період (з квітня по серпень) за чотирма різними локаціями в різних регіонах України:

• Вінницька область, Шаргород — 255 мм опадів, 17 С ⁰ сума середньодобових температур;
• Київська область, Білоцерківський район — 266 мм опадів, 16 С ⁰ сума середньодобових температур;
• Львівська область, село Вирів — 309 мм опадів, 15 С ⁰ сума середньодобових температур;
• Донецька область, Мар’їнський район — 183 мм опадів, 19 С ⁰ сума середньодобових температур.

Абсолютно всі показники опадів перебувають у червоній зон і, тобто низька кількість відносно норми для даної кліматичної зони. Але при цьому фактично країна розділилася навпіл: на півночі та заході фермери радіють непоганим врожаям, тоді як на півдні й сході аграрії рахують збитки .

Два світи одного поля

Якщо їхати країною зараз, відмінність відчувається буквально візуально. На заході й півночі кошики соняшнику ще жовті, пелюстки тримаються і видно, що культурі не вистачило тепла для швидкого дозрівання. Там рослини продовжують вегетацію. Натомість на півдні картина абсолютно протилежна: поля вигорілі, качани кукурудзи дрібні або відсутні, соняшникові поля місцями виглядають порожніми.

Північ і захід 2025-го отримали шанс побачити рекордні врожаї озимини. На Київщині на дослідних ділянках пшениця показала понад десять тонн із гектара. Озимина загалом дала дуже високий урожай, а прохолодне літо врятувало поля від критичних втрат. Кукурудза тут, щоправда, запізнилася у розвитку. На багатьох ділянках вона мала би вже наближатися до збирання, але рослини ще стоять зелені, і до готовності їм потрібно щонайменше місяць. Це парадоксальний ефект прохолодної погоди: вологи вистачило, качани формуються по два-три на стеблі, проте температура відклала завершення вегетації.

Райони на південь від Умані увійшли в сезон майже без дощу. Якщо озимі культури показали відносно пристойні результати: ріпак, наприклад, дав більш-менш задовільні врожаї, та й озима пшениця виявилася кращою, ніж очікували, проте це, радше, виняток, ніж правило. Кукурудза тут практично не сформувала качанів, на окремих полях їх просто немає. Соняшник теж розчарував: частина господарств розраховує максимум на тонну-півтори врожаю, але є й такі, що збирають 200–300 кг із гектара. Це не просто низькі показники — це врожайність, яка навіть не покриває витрат . Тож у цих регіонах рік виявився надзвичайно важким, і фермери фактично констатують катастрофу.

Технології, що рятують

Попри жорсткий кліматичний фактор, 2025 рік укотре довів, що технології можуть пом’якшити удари природи.

По-перше , фермери, які вчасно проводили захист фунгіцидами та гербіцидами, втримали якість урожаю.

По-друге , правильний підбір гібридів дав можливість отримати кращі результати навіть у посушливих умовах.

По-третє , на півночі вирішальним став саме контроль шкідників, бо спека стимулювала їхню активність.

Свою ефективність і надалі доводять посухостійкі гібриди кукурудзи, розроблені нашою компанією. Ці гібриди краще адаптовані до дефіциту вологи, тож рослини ефективно розвиваються навіть за її нестачі.

Також допомагають і певні агрономічні прийоми . Наприклад, у разі зменшення густоти посіву можна знизити конкуренцію рослин за воду. Для певних районів і культур збереженню зимової вологи сприятиме мінімальний обробіток ґрунту. Додатково застосовуються стимулятори росту та антистресові препарати, які покращують стійкість рослин до посухи. Але, звісно, у довгостроковій перспективі найбільш ефективним методом боротьби із нестачею вологи є система зрошення, хоча її впровадження потребує значних інвестицій.

Цей рік показав, що регіональні дисбаланси стають однією з ключових проблем українського агросектору . Урожайність не лише формує аграрний експорт, а й впливає на економіку регіонів, фінансову стабільність фермерів і ціни на ринку. У підсумку навіть за високої агротехнічної майстерності та доброго догляду за полем природа диктує свої правила. Цьогорічні жнива — яскравий приклад того, що Україна потребує регіонально диференційованих підходів до агровиробництва, щоб залишатися одним із ключових гравців на світовому ринку зерна та олійних культур . Утім, фермери довели, що здатні протистояти всім викликам і залишитися ключовими гравцями аграрного ринку регіону і світу, попри війну, що триває.

Політика