Країни НАТО не можуть вирішити, як реагувати на російські провокації, – Bloomberg

25 вересня 2025 р. 05:41

25 вересня 2025 р. 05:41

Альянс розколовся на три групи — прихильників жорсткого варіанту, прихильників більш обережної політики та "нейтралів"

Факти:

• Союзники не здатні напрацювати єдиний погляд щодо реакції на провокації росіян
• В НАТО панує розкол щодо того, чи варто збивати російські літаки під час нових порушень повітряного простору
• Позиція США незрозуміла: Трамп підтримує жорстку реакцію, Рубіо — ні

Союзники по НАТО не можуть вирішити, як їм реагувати на російські провокації та порушення повітряного простору західних країн. Ідеї союзників відкрито суперечать одна одній та вносять додатковий розкол в ситуації, коли російський правитель випробовує рішучість Альянсу .

Про це пише видання Bloomberg. В матеріалі зазначається, що суперечка щодо реакції на провокації РФ стала неприємним сюрпризом для багатьох лідерів, оскільки фактично Альянс розколовся на три групи — прихильників жорсткого варіанту, прихильників більш обережної політики та "нейтралів".

"Серія інцидентів, коли російські літаки перетинали повітряний простір союзників по НАТО, викликала занепокоєння на його східному фланзі та за його межами", — нагадало видання.

Позиція Європи: розкол

Серед прихильників жорсткого варіанту — Естонія, повітряний простір якої порушили літаки росіян. Вона вимагає проведення екстрених зустрічей НАТО та Ради безпеки ООН. Країни Балтії та інші союзники тиснуть на керівництво НАТО, вимагаючи переконливої та жорсткої реакції на російські провокації.

Президент Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що Альянсу час "продемонструвати силу" у відповідь на провокації РФ. Швеція припустила, що буде збивати російські літаки-порушники , про те ж саме заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, чия країна постраждала від провокації з безпілотниками.

З іншого боку, низка країн закликає до "обережності", зокрема Німеччина. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляє, що НАТО нібито може потрапити у "пастку ескалації", розставлену російським правителем Володимиром Путіним. Мовляв, йому й потрібно, щоб Європа почала збивати російські літаки. Президент Франції Еммануель Макрон також не підтримує подібні "радикальні" заходи.

"Розрахунок, що стоїть за цим, зрозумілий. Спочатку спровокуйте союзників по НАТО, а потім, у разі ескалації, дійте цілком здивовано та дискредитуйте НАТО" , — заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

Президент Фінляндії Александер Стубб, представник групи "нейтралів", заявив, що члени НАТО повинні "не реагувати надмірно, але бути достатньо твердими, тому що єдине, що Росія розуміє, це сила" . Тобто, він визнав необхідність жорсткої реакції на порушення з боку РФ, але "реакція", на його думку, не повинна стати "надмірною".

Позиція США: незрозумілість

"Вогню" в суперечку додає президент США Дональд Трамп, який під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в кулуарах Генасамблеї ООН заявив, що підтримає спроби союзників по НАТО збивати російські літаки-порушники. При цьому Трамп заявив, що підтримка збиття літаків РФ у повітряному просторі НАТО "залежить від обставин", але "ми дуже рішуче налаштовані на підтримку НАТО".

Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США нібито не підтримують настільки "радикальні" заходи. Мовляв, політика НАТО полягає у "перехопленні" літаків-порушників, але не в їхньому знищенні. Таким чином, позиція США з цього питання залишається незрозумілою.

Зазначимо, ввечері 22 серпня, чергова провокація торкнулася скандинавських країн . Так, найбільший аеропорт Данії у столиці країни, Копенгагені, припинив роботу після того, як над містом було помічено від двох до чотирьох великих дронів невідомого походження. Також два дрони помітили над столицею Норвегії, Осло, та над шведським Стокгольмом. Норвезькі правоохоронці пізніше підтвердили, що дрони були не "любительськими".

До цього російський режим в другій половині дня 19 вересня влаштував відразу дві провокації проти НАТО . Російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії та Польщі. При цьому в Кремлі відкрито збрехали, що будь-яких порушень не було.

Додамо також, що 10 вересня російські безпілотники під час масованої ракетно-дронової атаки на Україну залетіли на територію Польщі . Росія після цього спробувала просунути брехню, що під дією українських засобів радіоелектронної боротьби дрони залетіли до Польщі. Проте експерти кажуть, що в такому разі вони втратили б управління і просто летіли б по прямій, а не маневрували . Щобільше, ця провокація розкрила вразливість НАТО перед російськими атаками.

Політика