вологість:
тиск:
вітер:
Чекісти проти історії: як радянські спецслужби стежили за Михайлом Грушевським
29 вересня 2025 р. 14:26
29 вересня 2025 р. 14:26
Радянські спецслужби роками вели тотальне стеження за одним із найвпливовіших діячів української історії — науковцем, головою Центральної Ради та академіком Михайлом Грушевським. Фокус згадує про це в день народження Михайла Грушевського за новим календарем. І нагадує, що великий мислитель та політичний діяч увійшов до історії, зокрема, таким висловом: "Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її".
Архівне досьє: що фіксували чекісти
Ці документи є типовою справою оперативної розробки — форми досьє, які спецслужби вели на політично неблагонадійних осіб.
У випадку Грушевського йдеться про сотні агентурних донесень, починаючи від дрібних спостережень за пересуванням і закінчуючи копіями його листів, телеграм та щоденникових записів.
У справі також містяться документи періоду Української Народної Республіки, особисте листування, наукові статті, а також аналітичні довідки, підготовлені оперативниками.
Чекісти ретельно фіксували навіть такі події, як участь Грушевського в студентських вшануваннях пам’яті Тараса Шевченка — подібна активність сприймалася владою як потенційно небезпечне проявлення націоналізму.
Конфлікти в Академії наук під прицілом
Окрему увагу спецслужби приділяли конфліктам всередині академічного середовища. Агентурні записки детально описують протистояння між двома угрупованнями в Академії наук — одне орієнтувалося на Грушевського, інше — на мовознавця й сходознавця Агатангела Кримського.
Як зазначено в донесеннях, до групи Кримського приєднався й публіцист та громадський діяч Сергій Єфремов, хоча і з "своеобразной линией", натякаючи на його особливу політичну позицію.
Серед зафіксованих фігур — і найближче оточення Грушевського, зокрема його секретар Федір Савченко. Стеження за ним велося паралельно, адже він міг виступати як посередник у спілкуванні Грушевського з ширшим науковим чи політичним колом.
Повна недовіра до голови Центральної Ради
Попри офіційне визнання Грушевського як вченого — йому дозволили повернутися до радянської України, надали можливість працювати в установах Академії наук — реальна політика держави полягала в тотальному контролі. Кожен його крок, публічний виступ, поїздка чи контакт із представниками національної інтелігенції викликав підозру.
Справа-формуляр — це не лише доказ репресивної практики спецслужб, але й свідчення того, наскільки радянська влада боялася впливу інтелектуалів, які символізували прагнення незалежності.
Михайло Грушевський, як історик і як політик, залишався для них "неблагонадійним" навіть тоді, коли офіційно визнавали його заслуги.
Джерело: focus.ua
Новини рубріки
Жував ручку і мало не помер: у Львові дитині провели складну операцію через шкідливу звичку
29 вересня 2025 р. 15:22
Може писати і навіть говорити: в Україні запустили ШІ-двійника Михайла Федорова
29 вересня 2025 р. 15:22
У Данії заборонили цивільні дрони напередодні самітів у Копенгагені
29 вересня 2025 р. 15:09