Латвія опинилась на межі сірої зони між війною та миром — Bloomberg

30 вересня 2025 р. 14:35

30 вересня 2025 р. 14:35

Європейські чиновники вважають, що Росія посилює свою гібридну кампанію проти Європи, здійснюючи порушення повітряного простору країн ЄС, глушачи сигнали GPS та вдаючись до саботажу. Зокрема, Уряд Латвії, яка межує з Росією та Білоруссю, збільшує свій оборонний бюджет і розпочав роботу над оборонною лінією бункерів та іншими заходами вздовж східного кордону, пише Bloomberg .

Видання нагадує, що у 2021 році влада РФ та Білорусі свідомо відправляла тисячі мігрантів на кордон Латвії, Литви чи Польщі, що, на думку офіційних осіб, було навмисною спробою Білорусі посіяти гуманітарну кризу на сході Європейського Союзу.

І якщо згодом кількість незаконних мігрантів скоротилась, у 2025 році вона знову зросла. За рік до вересня прикордонники Латвії зупинили близько 10 000 незаконних мігрантів, що майже вдвічі більше, ніж у 2024 році. Цього разу багато мігрантів, які здебільшого походять з країн Африки та Близького Сходу, і мають російські візи.

«Важко безпосередньо пов’язати зростання кількості перетинів кордону з політикою Росії чи Білорусі, і в цьому суть. Гібридний конфлікт характеризується ворожими діями — кібератаками, саботажем та дезінформаційними кампаніями — які не обов’язково переростають у пряме протистояння, і їх часто важко безпосередньо приписати державному суб’єкту. Вони руйнівні, підривають почуття безпеки та довіру людей до своїх урядів», - зазначає видання.

Європейські чиновники вважають, що Росія посилює свою гібридну кампанію проти Європи. Протягом останнього місяця її літаки неодноразово порушували повітряний простір європейських членів НАТО. Вторгнення сталися на додаток до численних випадків глушіння сигналу та саботажу , які, за словами європейських країн, організовані з Москви.

«Ми формально не у стані війни, але ми й не у стані миру, ми ведемо гібридну війну. Це реальність, з якою ми маємо зіткнутися, з якою ми маємо розібратися, до якої ми маємо бути готові: саботаж, дезінформація, використання нелегальної імміграції як зброї, кібератаки», – сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

Але кордон також стає дедалі мілітаризованим і — якщо не на справжньому військовому рівні, то на самій межі. Тому Латвія почала спорудження  оборонної лінії бункерів, «зубів дракона», ровів та інших заходів «контрмобільності» вздовж кордонів з Росією та Білоруссю.

Якщо станеться те, що Латвія називає «годиною Ікс» — вторгнення — прикордонники перейдуть під військове командування. Вони уже пройшли навчання для деяких кризових сценаріїв.

Наразі охоронці кордону зосереджені на спробах впоратися зі зростаючою кількістю людей, які намагаються перетнути кордон. Групи намагаються дістатися до Латвії, прорізаючи діри в парканах або перетинаючи Даугаву на човнах.

Поки лише прикордонники та поліція мають доступ до землі на відстані 12 метрів від кордону, але ця відстань може зрости до 42 метрів. Як зазначив керівник служби прикордонного контролю та імміграції міста Даугавпілсі, патрулі, які мають дрони та обладнання для боротьби з дронами, зазнали деяких електронних перешкод у роботі. І хоча вони не мають доказів втручання Білорусі, такий факт зафіксували саме поблизу кордону.

У свою чергу служби безпеки Латвії стверджують, що країна є мішенню дезінформаційних кампаній, спрямованих на створення або посилення соціальних розбіжностей та підрив підтримки членства в НАТО та ЄС. Після повномасштабного вторгнення в Україну, наративи часто намагаються грати на існуючих соціально-економічних проблемах та зображувати допомогу Латвії Україні чи військові витрати як гроші, які краще було б витратити на соціальні послуги.

Латвійське розвідувальне агентство Бюро захисту Конституції, або SAB, у своєму останньому щорічному звіті заявило, що минулого року російські хакери здійснили кілька спроб порушити роботу інфраструктурних компаній та комунікаційних мереж.

Як заявив колишній голова SAB Яніс Кажоциньш, хоча нещодавні вторгнення в повітряний простір НАТО виглядають як більш пряме та агресивне протистояння, їх можна інтерпретувати як продовження гібридної війни. При цьому відсутність узгодженої відповіді в Європі посилює відчуття невпевненості та занепокоєння.

За словами міністра оборони Спрудса, боротьба з цією тактикою – це «постійний процес» нарощування стійкості. Це виходить за рамки військової інфраструктури та передбачає постійну комунікацію та підготовку в усьому суспільстві, щоб спробувати позбавити ворога вразливостей, якими він може скористатися.

Колишній міністр оборони Латвії, який зараз очолює аналітичний центр Північного центру оборонної політики в Ризі,  Артіса Пабрікса, країни Балтії навчилися жити в «невизначеній ситуації» між миром і війною.

«Ми намагалися перетворити ці виклики на переваги. Саме тому в усіх трьох балтійських країнах є центри передового досвіду НАТО з кібербезпеки, енергетики та стратегічних комунікацій», – сказав Пабрікс.

При цьому він додав, що Росія вміло використовує внутрішні обмеження європейських країн на свою користь. Тому європейським урядам потрібно бути креативними у тому, як вони чинитимуть опір.

Якщо, як припускають деякі повідомлення, дрони, які переривали роботу данських аеропортів, були з невійськових суден у Балтійському морі, посадовці повинні потрапити на борт і застосувати трохи європейської бюрократії, вважає Пабрікс.

Приватний сектор також дедалі більше усвідомлює, що він може стати мішенню. Багато комунальних підприємств, банків, телекомунікаційних компаній та логістичних підприємств у країнах Балтії співпрацюють з урядами, щоб захистити себе від гібридних загроз.

Для деяких латвійців розширення ймовірних гібридних атак Росії по всій Європі та поновлення уваги до їхньої тактики протягом останніх кількох місяців може стати назрілим сигналом тривоги для країн на заході.

За словами колишнього голови SAB Кажоциньша, західні європейці звикли до «комфортного життя», тому є питання, чи почнуть люди усвідомлювати, що життя не таке вже й просте, коли відбуватимуться саботажі або дрони невідомого походження почнуть вражати електрику та зв’язок.

Політика