Антикорупційний суд продовжив обов'язки нардепу Бондарю

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Антикорупційний суд продовжив обов'язки нардепу Бондарю

02 жовтня 2025 р. 14:08

02 жовтня 2025 р. 14:08

Вищий антикорупційний суд продовжив до 24 листопада строк дії обов'язків, покладених на народного депутата Віктора Бондаря. НАБУ і САП підозрюють його у співорганізації заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця».

Таке рішення 24 вересня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт нардепа Бондара , але зменшив йому альтернативу у вигляді застави з 60,6 до 36,33 млн грн. Ці гроші внесли і нардеп вийшов з-під варти.

Через це Бондар зобов'язаний: не відлучатися за межі Київської та Хмельницької областей з можливістю проїзду через Житомирську та Вінницьку області без дозволу; прибувати на кожну вимогу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

«Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного задовольнити. Продовжити підозрюваному (Бондарю – ред.) строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 24 листопада 2025 року включно» , – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Бондарю. За версією слідства, підозрюваний нардеп Бондар та підприємець Володимир Котляр розробили схему, яка передбачала постачання продукції УЗ за завищеними цінами. Для цього вступили у змову з членами організованої групи, яка була своєрідним «бек-офісом» товариства, неформально контролювала його діяльність та за певний відсоток від суми закупівель могла забезпечити перемогу «потрібних» компаній у тендерах УЗ.

Протягом 2021-2022 років УЗ уклала договори з підконтрольними підприємцю компаніями, які здійснили постачання продукції за цінами, вище ринкових. Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн.