Аудит виявив переплату в $129 млн у засекречених витратах України на зброю — The New York Times

06 жовтня 2025 р. 23:04

06 жовтня 2025 р. 23:04

Україна розбудувала оборонну промисловість, яка виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та БпЛА з різноманітними моделями та можливостями. Мільярди доларів спрямовуються від українського війська до вітчизняних виробників зброї за фінансової підтримки європейських донорів. Значна частина витрат оповита воєнною таємницею. Це викликає занепокоєння аналітиків та активістів, які стверджують, що Україна досягла незначного прогресу в приборканні давньої історії корупції у військових закупівлях , пише NYT .

Внутрішні урядові аудити, переглянуті The New York Times, виявили десятки контрактів, укладених із компаніями за завищеними цінами при наявності пропозицій конкурентів із нижчою вартістю. А також випадки затримок або неповних поставок замовлень і передоплат за зброю, яка так і не була доставлена. Урядові аудитори, які перевіряли закупівлі, здійснені Агенцією оборонних закупівель України з початку 2024 року до березня цього року, не висували звинувачень у крадіжках чи розкраданні, хоча деякі контракти передали правоохоронним органам для оцінки.

Але їхній 465-сторінковий звіт виявив, що десятки контрактів на артилерійські снаряди, БпЛА та іншу зброю не були присуджені учаснику торгів із найкращою ціновою пропозицією. Різниця між найнижчими пропозиціями та контрактами, фактично відданими Агенцією, склала щонайменше 5,4 мільярда гривень, або 129 мільйонів доларів.

«Вони переплачують з невідомих причин і без обґрунтування», — сказав Тамерлан Вахабов, колишній радник агентства, що є підрозділом Міністерства оборони. У розпал війни, за його словами, «бракує політичної волі робити це правильно».

У заяві директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов сказав, що нижчі пропозиції іноді відхиляються, тому що вони «можуть не відповідати необхідним стандартам якості, термінів поставки, умов оплати чи іншим ключовим критеріям».

Агенція нещодавно переглянула свої практики укладання контрактів, щоб забезпечити справедливість, сказав він. Він зазначив, що торік агентство почало поступово припиняти контракти з посередницькими компаніями, які отримували націнку на продажах.

До принаймні минулого року більшість закупівель здійснювалася через збройних дилерів, більшість із яких отримували націнку в три відсотки на продажах, виявив окремий аудит закупівель до липня минулого року. Агенція оборонних закупівель залучала таких посередників у 83% своїх контрактів, замість того щоб купувати безпосередньо у постачальників.

Аудити виявили численні контракти, які призвели до затримок або неповних поставок, а також випадки, коли передоплати були здійснені, але компанії не поставили зброю. Вони виявили контракти, підписані з компаніями без попередньої перевірки наявності у них виробничих потужностей.

Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони прийняло рішення створити Комісію з проведення реорганізації Державного оператора тилу (ДОТ) , що забезпечує тилові потреби Збройних сил. Вона працюватиме на базі Агенції оборонних закупівель (АОЗ), очолюватиме її директор агенції Арсен Жумаділов, а після завершення воєнного стану ДОТ та АОЗ об’єднають.

До завершення воєнного стану Комісія займатиметься координацією підходів та синхронізацією стратегій обох агенцій, а також адаптацією законодавчої бази. У відомстві додали, що комісія і таких підхід допоможе ефективніше використовувати бюджетні ресурси.

У березні 2025 року Міністерство оборони України призначило Арсена Жумаділова на посаду директора Агенції оборонних закупівель, у зв’язку із чим він залишив посаду генерального директора Державного оператора тилу.

Політика