Одеська трагедія. Хто винен у загибелі людей?

07 жовтня 2025 р. 13:22

07 жовтня 2025 р. 13:22

Загинути під час війни від бомби, снаряду чи шахеда ворога — це, хоч як парадоксально звучить, «нормально», а от загинути від недбалості, безпорадності чи непрофесійності співвітчизників — це не просто трагедія, це щось більше, це злочин. Неможливо уявити, що відчували батьки, замкнені в цокольному поверсі (одеському напівпідвалі, якщо бути точним), коли вода невпинно заливала їх , а вони дивилися в очі своєї дитини… Хай упокоїть Господь їхні душі, а ми маємо зробити все, щоб подібного ніколи не повторилося.

29–30 вересня в Одесі через тривалий дощ затопило вулиці, будинки та підвали й загинуло 10 людей , серед них сім’я з п’яти осіб, зокрема й дитина. Місцева влада, експерти та науковці називають різні причини цього лиха, але головна, як на мене, залишилася поза увагою.

Звинувачення та виправдання

Опис того, що спіткало Одесу 30 вересня, багато разів повторено. Які ж називаються причини трагедії?

Перша — непрацююча зливова каналізація. У пабліках пишуть , що забудовники закатували зливні люки в асфальт та заливали бетоном катакомби, на яких зводили будинки.

Жодним чином не виправдовуючи мера Одеси Геннадія Труханова, який дотримується подібної думки, слід визнати, що потужність зливової каналізації дійсно розраховується виходячи з середньостатистичної кількості опадів у кожному місті. Отже, вона апріорі, навіть у повністю робочому стані, не справилася б із дощем, що випав того злощасного дня. Побіжно зазначу, що ливнівка, як і системи очищення стічних вод промислових підприємств міста, перебувають у вкрай незадовільному стані — після кожної потужної зливи міські пляжі закриваються через забруднення води, й це той бруд, що змивається в море з поверхні міста.

Так само не є достатніми пояснення щодо «щільної забудови», коли замість парків, які є природними акумуляторами дощової води, земля закатується в бетон і асфальт. За даними туристичного порталу Одеси, площа всіх зелених насаджень становить 54 кв. км — приблизно чверть усієї території міста. Отже, ситуація з «вільною від бетону» землею не краща, але й не гірша, ніж в інших містах країни. Вона типова, приміром у Києві з 2000 р. до 2010 р. було знищено близько 500 га зелених насаджень (подякуйте мерам та депутатам тих часів).

Можливо, всьому виною є другий фактор — складний рельєф території Одеси ? Частково цей фактор має вплив, але, як на мене, не має вирішального значення. Порівняно з тим самим Києвом ситуація виглядає зовсім не критичною. Так, середня висота Одеси над морем — 50 м, найвища точка — 65 м, натомість у Києві більшість пагорбів підіймаються на 80–90 м над Дніпром, а найвищий — Левашовська гора (площа Слави) — 105,3 м, однак такого значного підняття рівня води в низинних районах столиці немає. Є критичні підтоплення в інших місцях, але на те є зовсім інші причини й то предмет окремої розмови.

Третій фактор, який називають причиною одеської трагедії, — тривалий дощ : «В Одесі, за даними метеорологічної станції, за добу випало 94 мм опадів, з них 21 мм у нічні години і 73 мм у денні. Такі опади належать до стихійних метеорологічних явищ і можуть спостерігатися раз на 10 років», — каже кандидатка географічних наук Віра Балабух. Ці 94 мм опадів у сумі становлять 224% місячної норми. Здавалося б, це пояснює та виправдовує усе , але виникає питання — чи бачила міська влада, що відбувається за вікном? Адже основний дощ випав саме вдень 30 вересня, коли мер та інші відповідальні товариші мали бути на робочих місцях. І друге питання — чи бачило цей дощ керівництво Державної служби з надзвичайних ситуацій та чи знало воно про можливі наслідки для міста?

Коли починати гасити пожежу?

Тоді, коли вже горить, чи до того, як пожежа почалася? За старою совковою звичкою аварійні служби героїчно долають пожежі, потопи, інші «стихійні» лиха, коли вони вже в повній силі. Лапки навколо слова «стихійні» поставив свідомо, адже логіка підказує, що стихійні лиха треба передбачати й бути до них готовими — поливати водою треба починати тоді, коли ще не загорілося, хоч як це незвично звучить, а відкачувати воду тоді, коли вона ще тече тоненькою цурочкою. Бо потім може бути пізно…

В Одесі за останні 10 років спостерігалося… 14 сильних дощів, коли за 12 годин випадало 5–100 мм води, тобто більше, ніж 94 мм за добу. Отже, потопи — це зовсім не новина для міста, небезпечні місця можливих підтоплень були відомі — про них ледь не кричали місцеві активісти: «Люди ходили на зустрічі, показували, що є проблема, і деякі з тих людей нині загинули. Чотири людини загинули саме там, де ми попереджали. І це питання порушувалося ще декілька років тому, і навіть місяць тому ми знову звертали увагу», — зазначив Володимир Савченко з ГО «Спільна мета».

Що ж робили місцева влада та надзвичайники? Здається, в усіх великих містах є так звана ситуативна кімната, з якої відслідковується ситуація в місті та включаються плани реагування, які мають бути розроблені заздалегідь. Як лікарі діють за протоколами, військові мають плани розгортання військ, так і надзвичайники повинні були мати план запобігання потопу. Метеорологи ще 30 вересня (може й напередодні) оголосили про небезпеку: «у місті оголосили червоний рівень небезпеки», отже, ДСНС мала діяти відповідно.

Складові такого плану дій ДСНС очевидні: попередити людей про можливість затоплення, де, на яких вулицях, в яких локаціях. (Це те, що сьогодні робить одеська влада, коли вже пізно «пити боржомі».) Поліція мала перекрити рух та вивести людей з небезпечних вулиць. Надзвичайники мали поставити насоси для відкачування води наперед, а не «назад». Відкрити всі шляхи відведення води, убезпечити будинки мішками з піском тощо.

Чи був такий план у Державної служби надзвичайних ситуацій? Вочевидь, ні, а якщо й був (хоча це навряд чи), то ніхто за ним не діяв. Натомість, як заведено в країні останніми роками, головне відзвітувати про «героїчне подолання наслідків »: «У роботі майже 130 мотопомп, а також залучили придатні сили з інших регіонів. Лише з паркінгів вже відкачали більше 15 тисяч кубометрів води. Щодо укриттів: із 42 затоплених у 40 вже відкачано воду та підготовлено їх до використання. На 2 об’єктах цивільного захисту роботи ще тривають». Це з Телеграм-каналу міністра МВС Ігоря Клименка (який підказує нерозумним, що 42 мінус 40 буде 2).

Ну що ж, ці 224% місячної норми, що випали на Одесу, ДСНС прагне перетворити на індульгенцію , на рятівне коло, на виправдання перед пам’яттю загиблих, українським суспільством та центральною владою… Чого варта фраза міністра: «Головне, що впевнилися: жертв стихії більше немає. Загиблих — 10. Понад 380 людей — врятовано. Усі заявки від населення опрацьовані». Виглядає так, що число врятованих живих явно переважує число тих, хто загинув, і це велике досягнення ДСНС… До того ж «заявки опрацьовані»!

…У загибелі людей в Одесі винна не забита зливова каналізація, не неконтрольована забудова, не сліпа стихія. В одеській трагедії винні цілком конкретні персоналії з числа керівників міста, Одеської ОДА, ДСНС та МВС. Прізвища цих посадовців має встановити безпристрасне слідство, якщо воно взагалі можливе в сучасній правовій ситуації. Досі широкому загалу невідомо, чи відкрито прокуратурою кримінальне провадження за фактом загибелі людей. Єдине правильне, що могли б зробити сьогодні причетні до трагедії особи, — подати у відставку.

7 – 9 жовтня в Одесі очікуються сильні дощі . Подивимося, як усі причетні до трагедії працюють над своїми страшними помилками.

Політика