"Дія" тепер ще й лікує: як в Україні хочуть замінити профілактику цифровими картками

08 жовтня 2025 р. 14:22

08 жовтня 2025 р. 14:22

З 1 січня 2026 року Україна запускає амбітну програму безкоштовних медичних чекапів через "Дію" для громадян від 40 років. Фокус з'ясував, як державна програма профілактичних обстежень може змінити систему первинної медицини — і чому лікарі попереджають про ризики, що сімейних медиків можуть усунути від профілактики.

З 1 січня 2026 року в Україні стартує програма профілактичних медоглядів для громадян від 40 років. Кожен отримає кошти на віртуальну картку в "Дії" для щорічного чекапу, спрямованого на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, діабету та психічних розладів.

Міністерство охорони здоров'я повідомило, що програма дозволяє самостійно обирати медзаклад для обстежень.

"Держава оплатить чекап, а людина зможе самостійно обрати заклад, де його проходити", — повідомили у відомстві.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко пояснив : при досягненні дня народження після 40 років через місяць у "Дії" з'явиться сповіщення про можливість пройти чекап. Кошти надійдуть на віртуальну картку, а людина обере заклад для консультацій, лабораторних та інструментальних досліджень. У разі виявлення проблем зі здоров'ям пацієнти отримають електронний рецепт на безплатні ліки.

На програму в держбюджеті-2026 передбачено 10 млрд грн. Кампанія стартує 1 січня, щоб забезпечити ранню діагностику та профілактику.

Безкоштовна профілактика через "Дію": як вона загрожує сімейним лікарям

За словами члена правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтина Надутого, основна відповідальність за профілактику покладена на первинну медичну допомогу, зокрема на сімейних лікарів. Вони відповідають за організацію та проведення профілактичних заходів для своїх прикріплених пацієнтів. Це включає оцінку ризиків, призначення необхідних обстежень і раннє виявлення потенційних проблем зі здоров'ям. Фінансування цих функцій здійснюється через ставку, яка передбачає оплату за кожного зареєстрованого пацієнта, незалежно від того, чи звертається він до лікаря. Ця модель покликана стимулювати сімейних лікарів активно працювати над профілактикою, а не лише реагувати на скарги.

Сімейний лікар визначає потребу в обстеженнях, таких як аналізи крові чи кардіограми, які проводяться безоплатно в межах Програми медичних гарантій. Складніші дослідження, наприклад, МРТ чи КТ, призначаються за направленням сімейного лікаря і фінансуються через Національну службу здоров'я України. Ця структура забезпечує оплату лабораторій та стаціонарних служб за надані послуги, що дозволяє пацієнтам отримувати діагностику без додаткових витрат. Такий підхід відповідає європейським стандартам, де первинна ланка є основою профілактики, а фінансування базується на принципі універсального охоплення.

На думку Надутого, нещодавно запропонована ініціатива так званих чекапів кардинально змінює цей підхід, фактично виключаючи сімейного лікаря з процесу профілактики.

"Згідно з цією моделлю, пацієнти отримують кошти напряму для самостійного проходження обстежень, минаючи первинну ланку. Це означає, що людина сама вирішує, які дослідження їй потрібні, без консультації з лікарем. Такий підхід викликає серйозні занепокоєння з кількох причин. По-перше, ініціатива свідчить про визнання неспроможності нинішньої моделі первинної медичної допомоги. Якщо раніше сімейний лікар був ключовим елементом профілактики, то тепер його роль нівелюється. Це може призвести до зменшення фінансування первинної ланки, адже капітаційна ставка залежить від кількості активних пацієнтів. У перспективі це загрожує штрафами чи секвестром бюджету медичних закладів, що послабить і без того вразливу систему", — пояснює Фокусу Надутий.

Чекап здоров'я через "Дію": які можуть бути ризики для пацієнта

По-друге, ініціатива ігнорує принципи доказового менеджменту. У світовій практиці профілактичні програми базуються на чіткому переліку доказових скринінгів, які довели свою ефективність. У запропонованих чекапах включені обстеження, які не відповідають критеріям доказової медицини, що призводить до нераціонального використання ресурсів. Витрачаються кошти на дослідження, які не мають доведеної користі, а це суперечить принципам ефективного управління в охороні здоров'я.

По-третє, виключення сімейного лікаря з процесу профілактики створює ризики для здоров'я.

"Без професійної оцінки потреби в обстеженнях пацієнти можуть проходити непотрібні тести або, навпаки, пропускати важливі. Наприклад, виявлення підвищеного холестерину може призвести до призначення статинів, які мають побічні ефекти й не всім показані. Без консультації лікаря це може спричинити ускладнення, такі як побічні реакції на ліки. Сімейний лікар відіграє роль "воротаря", який фільтрує потреби та спрямовує пацієнта в правильному напрямку, тоді як чекапи дозволяють хаотичний підхід до діагностики", — каже Надутий.

Фокус також писав, що за словами міністра охорони здоров'я України Віктора Ляшка, українці не повинні платити за ліки , рентген-знімки або комп'ютерну томографію (КТ) у разі госпіталізації в разі захворювань на ГРВІ та COVID-19.

Фокус також повідомляв, про виплату допомоги українцям: як купити ліки по "Зимовій єПідтримці" через "Укрпошту".

Політика