вологість:
тиск:
вітер:
Що робити зі ждунами? Латвійський воєнкор та волонтер дав пораду Україні
09 жовтня 2025 р. 22:18
09 жовтня 2025 р. 22:18
Латвійський воєнкор і волонтер Атіс Клімовичс на прикладі своєї країни розповів, як, на його думку, Україні слід діяти з так званими «ждунами». Про це він зауважив в інтерв’ю « Главкому ».
Клімовичс зазначив, що не розуміє українців, які не хочуть вчити державну мову: «Це дуже погано. Взагалі такого не розумію. Як можна їсти український хліб і зневажати мову України? Хіба людині не важливо знати, хто вона і звідти? А це пізнається через мову».
За словами волонтера, Латвія вже пройшла через схожі виклики й зробила конкретні кроки для зміцнення державності: школи перейшли на латиську мову, а кількість проросійськи налаштованих громадян помітно зменшилася. «Міняються навіть настрої російськомовних – пропутінців серед них поменшало. Може, ще й тому, що Латвія видворяє російських громадян, які не склали іспит з мови. Зараз таких біля тисячі, і вони також будуть депортовані», – пояснив він.
«Міграційна служба діє чітко й швидко: посадовили разом з речами в бус і вивезли на кордон. Ми дивимося на Україну і бачимо, що маємо вистояти так само, як вистояти намагаєтеся ви. А мова – це зброя в даному разі», – підкреслив волонтер.
Клімовичс також навів показовий приклад: «Я у лютому був на навчанні латвійських резервістів. Навчання десь із місяць триває… Тренуються люди, згадують військову підготовку… Розговорився я з чоловіком десь у віці 50 років. Говоримо латиською, але відчуваю по акценту, що він – росіянин. Чоловік цей – кардіолог, працює у німецькій приватній медустанові, яка у Латвії відкрила дочірню клініку. Власне, навіть не просто працює, а є одним з директорів. Словом, дуже забезпечена і благополучна людина. Питаю його: «А що ви тут робите, у вашому віці і при ваших можливостях?». А він мені: «У мене син скоро в армію йде. То що, він один має Латвію захищати?». Тобто етнічний росіянин зі значним доходом, який давно живе в Латвії, говорить латиською і збирається цю країну захищати».
«Є у нас і розсадники роспропаганди… Місто Даугавпілс, приміром (друге за значенням місто Латвії після Риги, центр русофільства, – «Главком»). Воно, скажімо так, не зовсім наше. Але й там вони (русофіли, – «Главком») поводяться обережно. Будеш виступати проти Латвії – сядеш до в’язниці, от і все. Але вони не сильно й виступають, бо всі раді жити в Євросоюзі… Є такий Альфред Рубікс, приміром. Він був до 1991-го першим секретарем Компартії Латвії. Страшенний ворог нашої незалежності був! А зараз у нього пенсія в євро, живе собі нормально, заспокоївся…», – підсумував воєнкор.
До слова, 23 травня під час першого етапу обміну «1000 на 1000» Росія забрала до себе кілька десятків громадян України , засуджених за державну зраду, колабораціонізм, виправдовування збройної агресії РФ.
Джерело: Главком
Новини рубріки
У Києві зміниться рух метро через складну енергетичну ситуацію
10 жовтня 2025 р. 06:10
У Парижі судитимуть чоловіків за графіті про «труни французьких солдатів в Україні»
10 жовтня 2025 р. 06:10
