Гігантський курган у формі скорпіона в Мексиці виявився пов'язаний із сонцестояннями

12 жовтня 2025 р. 06:55

12 жовтня 2025 р. 06:55

Учені заявили про те, що гігантський курган у формі скорпіона, знайдений у Мексиці, ймовірно, був пов'язаний із літнім і зимовим сонцестоянням, повідомляє Live Science.

Археологи виявили курган завдовжки 62,5 метра 2014 року під час обстеження доісторичних іригаційних систем у долині Теуакан. У ньому знайшли кілька артефактів і підношень, що допомогло команді датувати його пізньокласичним і раннім посткласичним періодами (приблизно з 600 до 1100 року н.е.).

Курган зберігся напрочуд добре. Голова, клешні та хвіст скорпіона були виліплені з суміші землі та каміння, їхня висота сягає 80 сантиметрів. Там, де мало бути "жало", археологи знайшли закопані артефакти.

Як заявив перший автор дослідження Джеймс Нілі, почесний професор археології Техаського університету в Остіні, відкриття вказує на те, що звичайні жителі Мезоамерики, а не лише представники еліти, дивилися на небо і стежили за астрономічними явищами.

"Це перша ознака того, що знання і контроль астрономічних явищ, засновані на спостереженнях за Сонцем, не перебували повністю під контролем елітарного класу", — додав Нілі.

Скорпіон - це один із 12 курганів, які є частиною громадського та церемоніального комплексу площею близько дев'яти гектарів. Цей комплекс, можливо, використовували для астрономічних спостережень, допомагаючи сільськогосподарським робітникам визначати час проведення ритуалів, посадки і збору врожаю.

У деяких курганів були приміщення і стіни, але тільки у скорпіона була певна форма. Це робить його курганом-чучелом - купою землі, якій навмисно надали певної форми, символу або фігури. У Північній Америці зустрічаються тисячі курганів, споруджених корінними американцями. Але в Мезоамериці кургани-чучела "зустрічаються помітно рідко".

Скорпіон, відомий як Тлауіскальпантекутлі, був могутнім божеством у доіспанській Мезоамериці. Багато мезоамериканських народів вважали його небесним божеством, він був важливою фігурою в ацтекському пантеоні богів. За словами вчених, для мезоамериканців Тлауіскальпантекутлі уособлював Венеру, планету ранкової зірки.

Учені помітили, що курган-скорпіон орієнтований зі сходу на північний схід, що вказує на збіг зі сходом сонця в день літнього сонцестояння. Дослідники розрахували траєкторію руху сонця як у дні літнього, так і зимового сонцестояння.

"Ми підрахували, що вранці в день літнього сонцестояння, якщо дивитися з боку "жала" (круглого керамічного скупчення на передбачуваному кінці хвоста скорпіона), сонце встане над кінчиком північної (лівої) клішні", — заявили вчені.

День літнього сонцестояння був важливою церемоніальною датою для жителів Мезоамерики, оскільки він знаменував початок дощів і посівної кампанії.

"У дні, що передували сонцестоянню, сонце вставало між двома клешнями, сигналізуючи тим самим про наближення сезону дощів, щоб місцеві фермери могли підготувати свої поля до посіву", — додали дослідники.

Захід сонця в день зимового сонцестояння також був пов'язаний зі скорпіоном. За словами вчених, людина, яка стояла на кінчику лівої клешні, могла бачити, як сонце сідає за жалом.

"Виходячи з цих оцінок, курган у вигляді скорпіона давав змогу його мешканцям визначати дати як літнього, так і зимового сонцестояння, що є поширеним орієнтиром у мезоамериканській архітектурі", — підсумували вчені.

Нагадаємо, 2022 року після потужного землетрусу в Мексиці вчені виявили гігантську голову змії.

Політика