Два місяці вважався зниклим безвісти. Згадаймо Тараса Коврика

14 жовтня 2025 р. 09:14

14 жовтня 2025 р. 09:14

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тараса Коврика.

Тарас Коврик захищав Україну в АТО. Без вагань узяв до рук зброю і після повномасштабного вторгнення. Захисник залишив після себе не лише спогади. Він став прикладом. Прикладом того, як можна жити – щиро, по-справжньому, віддаючи все, що маєш, не думаючи про страх. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Чернівецьку обласну раду .

Народився Тарас Миколайович Коврик 29 липня 1988 року у Глибокій. У сім років пішов до школи. Бігав коридорами, сміявся, інколи тікав із друзями з уроків. Але саме у цих стінах він навчився дружити, мріяти й захищати тих, хто слабший. Опісля вступив до Чернівецького кооперативного технікуму за спеціальністю «менеджмент».

Відслужив в армії, а відтак пішов працювати в поліцію. Отримав звання офіцера.

2014 рік розрізав життя навпіл – у країну прийшла війна. Тарас Коврик долучився до ЗСУ, виконував бойові завдання у зоні АТО. Удома на нього в цей час чекала вагітна дружина.

Після демобілізації повернувся у поліцію. У квітні 2022 року разом із колегами з інших областей виконував завдання із розмінування Ірпеня, Бучі, Гостомеля.

«Тарас бачив спалену техніку росіян на вулицях сіл і міст… Братські могили просто у дворах. Понівечені тіла цивільних на дорогах…Дітей, які залишилися сиротами… Усе це жахіття війни він пропустив крізь себе і дуже важко його переніс. Сказав дружині: «У нашого Василька є батьки, а у цих малюків уже нікого немає. Я піду воювати заради них, майбутнього наших дітей і стоятиму до кінця. Там я потрібніший», – розповідає мати захисника Олена Коврик.

Тарас Коврик звільнився зі служби та пішов до війська. Служив старшим солдатом у 57-му окремому стрілецькому батальйоні (нині входить до складу 65 бригади «Великий луг»). Виконував бойове завдання на позиції у селі Іванівське неподалік Бахмута.

Загинув 34-річний захисник 18 лютого 2023 року. Разом із побратимами він потрапив під мінометний обстріл та отримав важке поранення. Два місяці Тараса Коврика вважали зниклим безвісти. Поховали його наприкінці квітня у рідній Глибокій. У нього залишилася дружина та восьмирічний син.

За особливі заслуги перед українським народом та буковинською громадою, особисту мужність, честь і звитягу у збройній боротьбі проти російських загарбників, взірцеву вірність громадянському обов’язку та військовій присязі Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» посмертно нагороджено старшого солдата 2 стрілецької роти військової частини А 4436 – Тараса Миколайовича Коврика.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика