"Пролом" у магнітному полі Землі збільшився: що це означає

14 жовтня 2025 р. 20:06

14 жовтня 2025 р. 20:06

Супутники Swarm Європейського космічного агентства (ESA) показали, що пролом у магнітному полі Землі, відомий як Південно-Атлантична аномалія, розширився. З 2014 року його розміри збільшилися на площу, яку можна порівняти з розмірами континентальної Європи, повідомляє Phys.org.

Магнітне поле Землі критично важливе для життя на нашій планеті. Воно захищає живі організми від впливу космічної радіації та заряджених сонячних частинок.

Джерелом магнітного поля є розплавлене залізо в ядрі Землі. Діючи подібно до обертового провідника у велосипедній динамо-машині, воно створює електричні струми, які, своєю чергою, генерують електромагнітне поле, що безперервно змінюється. Але процеси, що лежать в основі його утворення, набагато складніші.

Сузір'я Swarm, місія Earth Explorer, розроблена в рамках програми Європейського космічного агентства Earth Observation FutureEO, складається з трьох ідентичних супутників, які точно вимірюють магнітні сигнали, що виходять від ядра, мантії, кори і океанів Землі, а також від іоносфери і магнітосфери. Завдяки цьому вчені отримують більше даних про витоки магнетизму і можуть краще зрозуміти, чому магнітне поле слабшає в одних місцях і посилюється в інших.

Південно-Атлантичну аномалію вперше зафіксували ще в XIX столітті. Сьогодні її вивчення важливе для космічної безпеки, оскільки супутники, які пролітають над цим регіоном, отримують підвищену дозу космічної радіації. Це може призвести до збоїв у роботі, пошкодження критично важливого обладнання і навіть до відключення живлення.

Нові дані Swarn показали, що Південно-Атлантична аномалія стабільно розширювалася з 2014 по 2025 рік. Але в регіоні Атлантичного океану на південний захід від Африки з 2020 року спостерігається ще більш швидке ослаблення магнітного поля Землі.

"Південно-Атлантична аномалія — це не просто єдиний блок. Вона змінюється інакше у напрямку до Африки, ніж поблизу Південної Америки. У цьому регіоні відбувається щось особливе, що призводить до більш інтенсивного ослаблення поля", — заявив провідний автор дослідження Кріс Фінлі, професор геомагнетизму в Данському технічному університеті.

Ця поведінка пов'язана з дивними закономірностями в магнітному полі на кордоні між рідким зовнішнім ядром Землі та її мантією, відомими як області зворотного магнітного потоку.

"Зазвичай ми очікуємо побачити лінії магнітного поля, що виходять із ядра в південній півкулі. Але під Південно-Атлантичною аномалією ми бачимо несподівані області, де магнітне поле, замість того щоб виходити з ядра, повертається в нього. Завдяки даним Swarm ми можемо бачити, як одна з цих областей рухається на захід над Африкою, що сприяє ослабленню Південно-Атлантичної аномалії в цьому регіоні", - пояснив Фінлі.

Останні результати, отримані за допомогою Swarm, підкреслюють динамічну природу земного магнетизму. Наприклад, у Південній півкулі спостерігається одна точка з особливо сильним магнітним полем, а в Північній — дві: одна навколо Канади, а інша навколо Сибіру.

"Коли ви намагаєтеся зрозуміти магнітне поле Землі, важливо пам'ятати, що це не просто диполь, як стрижневий магніт. Тільки за допомогою таких супутників, як Swarm, ми можемо повністю картувати цю структуру і спостерігати її зміни", — сказав професор Фінлі.

З моменту запуску Swarn магнітне поле над Сибіром посилювалося, а над Канадою - слабшало. Канадська область сильного магнітного поля скоротилася на 0,65% площі земної поверхні, що майже дорівнює площі Індії, тоді як Сибірська область збільшилася на 0,42% площі земної поверхні, що можна порівняти з площею Гренландії.

Нагадаємо, експерти з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) і Британської геологічної служби (BGS) склали нову, більш точну Світову магнітну модель (МММ). Вона показала, що положення Північного магнітного полюса Землі продовжує зміщуватися, рухаючись від Канади до Сибіру.

Політика