Уперше в ЄС: Греція готується запровадити 13-годинний робочий день

14 жовтня 2025 р. 21:40

14 жовтня 2025 р. 21:40

Працівники фабрик, касири та персонал готелів у Греції невдовзі можуть працювати довші зміни — країна готується стати першою державою Європейського Союзу, яка офіційно запровадить 13-годинний робочий день у приватному секторі.

Парламент має проголосувати за цей суперечливий законопроєкт у середу, попри оголошені по всій країні акції протесту. Хоча профспілки та опозиційні партії активно виступають проти ініціативи, очікується, що документ буде схвалено більшістю голосів правлячої партії «Нова демократія».

Від часу приходу до влади у 2019 році уряд перетворив трудовий ринок країни на, за його словами, «один із найбільш гнучких у Європі». Починаючи з липня 2024 року, працівники промисловості, торгівлі, сільського господарства та окремих сфер послуг зможуть працювати шість днів на тиждень, отримуючи доплату у 40% за шостий робочий день.

Цей крок, який іде всупереч тенденції скорочення робочого тижня в інших європейських країнах, влада пояснює старінням і скороченням населення, а також гострою нестачею кваліфікованих кадрів.

У вівторок Грецію охопив загальний страйк — другий за місяць. Профспілки вимагали відкликання нового закону, через що громадський транспорт і державні установи зупинили роботу, а на вулиці вийшли тисячі протестувальників.

«Гнучкі робочі години» на практиці означають ліквідацію восьмигодинного робочого дня, руйнування сімейного й соціального життя та узаконення надмірної експлуатації працівників», — заявила профспілка державного сектору ADEDY.

Нові правила передбачають, що працівники зможуть працювати до 13 годин на день, але не більше ніж 37,5 днів на рік, із максимальним тижневим лімітом у 48 годин (на основі середнього показника за чотири місяці) та до 150 годин понаднормової роботи.

Основною нормою, однак, залишається 40-годинний робочий тиждень, а за понаднормові години встановлено доплату у 40%.

Міністерство праці наголосило, що 13-годинний робочий день має бути виключно добровільним, і жоден працівник не може бути примушений до понаднормової роботи. Проте профспілки зазначають, що в країні практично відсутній механізм інспекцій праці, тому роботодавці матимуть перевагу у переговорах.

Законопроєкт також дозволяє:

• розділяти щорічну відпустку на кілька частин протягом року,
• впроваджувати гнучкі тижневі графіки,
• укладати короткострокові дводенні контракти,
• проводити найм працівників через мобільний додаток для задоволення «нагальних потреб підприємств».
  
  Економіка Греції поступово відновлюється після десятирічної боргової кризи, що почалася у 2009 році та завершилася трьома програмами фінансової допомоги до 2018 року.

Рівень безробіття, який під час кризи сягав 28%, у серпні становив 8,1%, тоді як середній показник у ЄС — 5,9 %.

Однак заробітна плата залишається однією з найнижчих у Євросоюзі, через що багато греків змушені працювати на двох роботах, аби покрити високі витрати на життя — особливо на житло. Згідно зі звітом Європейського комітету із соціальних прав за 2024 рік, Греція посідає передостаннє місце в ЄС за купівельною спроможністю, а половина домогосподарств не може дозволити собі базові потреби.

За даними Євростату, кожен п’ятий грек працює понад 45 годин на тиждень — це найвищий показник у Європейському Союзі. У глобальному рейтингу ОЕСР за 2023 рік Греція посіла п’яте місце у світі за кількістю відпрацьованих годин, поступившись лише Колумбії, Мексиці, Коста-Риці та Чилі.

Міністерка праці Нікі Керамеус (партія «Нова демократія») активно підтримує законопроєкт, заявляючи, що він «пожвавить приватний сектор» і «посилить позиції працівників».

«Фраза “13-годинний робочий день” створює враження, що всі працюватимуть по 13 годин щодня, увесь рік. Це неправда. Це може траплятися до 37 днів на рік, тобто близько трьох днів на місяць, і лише за згодою працівника», — сказала вона в інтерв’ю телеканалу Skai TV.

Керамеус також підкреслила, що працівника не можуть звільнити за відмову від додаткових годин, зазначивши, що нинішній рівень безробіття — найнижчий за останні 17 років, що, за її словами, «підсилює позиції працівників».

Однак опозиція вважає, що закон лише посилює нерівність і підриває трудові права.

Депутат соціалістичної партії ПАСОК Дімітріос Мандзос звинуватив уряд у дестабілізації трудових відносин і зростанні невпевненості працівників.

Представниця партії «Нова лівиця» Ефі Ахціоглу назвала законопроєкт «ганебним і реакційним»:

«Немислимо, що у 2025 році ми все ще обговорюємо можливість законодавчо дозволити 13-годинний робочий день».

Експерти з ринку праці попереджають, що новий закон узаконить уже наявні порушення трудових прав, спричинить професійне вигорання та зростання кількості нещасних випадків на роботі.

«Ці положення лише поглиблюють нестабільність зайнятості й закріплюють модель гнучкої та незахищеної праці», — заявила Генеральна конфедерація праці Греції (GSEE) у відкритому листі до міністерки праці наприкінці вересня.

В Україні неофіційно обговорюють можливість переходу на чотириденний робочий тиждень — принаймні, його впровадження як добровільного експерименту для деяких професій та бізнесів. Чи на часі це для України, яка потерпає від повномасштабної агресії, а після закінчення війни потребуватиме максимального залучення ресурсів — зокрема людських — для відбудови? Розбирався Владислав Обух у статті «Чотириденний робочий тиждень — чи готова Україна до цього експерименту?».

Політика