вологість:
тиск:
вітер:
Експерт: механічне скорочення кількості університетів у відповідь на кризу не врятує освіту
15 жовтня 2025 р. 20:18
15 жовтня 2025 р. 20:18
Демографія й війна б’ють по вищій освіті. Українські університети виживають замість розвиватися. Але скорочення закладів вищої освіти — не єдиний вихід із кризи, вважає науковець Андрій Шевченко.
У статті « Реформа науки в університетах: від виживання - до співтворення майбутнього » автор наголошує, що механічне скорочення мережі вишів призведе до втрати тисяч кваліфікованих науково-педагогічних працівників, на підготовку яких держава витратила значні ресурси. На його думку, замість політики згортання потрібна політика концентрації – підтримка дослідницьких центрів, кластерів досконалості та спільних лабораторій.
У цьому питанні науковець пропонує орієнтуватися на досвід Німеччини, де замість закриття вишів держава запустила «Ініціативу досконалості» – програму, яка зробила університети осередками інновацій і співпраці з промисловістю. Саме це дозволило німецьким університетам увійти до топ-100 світових рейтингів.
«Мережу університетів масово не скорочували — їм дали фінанси, довіру та час довести цінність», – пише Шевченко.
Україна, на думку автора, має також дати університетам фінансову стабільність, дослідницьку автономію й час, щоб вони мали шанс перетворитися на центри створення знань через дослідження.
«Україні потрібні сильні університети — не формальні заклади з аудиторним навантаженням і шаблонними програмами, а простори співпраці, досліджень, інтелектуального прориву. І для цього необхідно переосмислити саму суть науково-педагогічної роботи. Це має бути не механічне поєднання лекцій і паперової науки, а справжнє «навчання через дослідження» — формат, який дає студенту сенс, а країні — розвиток», – каже науковець.
Головне завдання держави, підкреслює автор, створити умови, у яких університет стане не просто великою школою, а місцем, де твориться майбутнє.
«Замість арифметики скорочень треба перейти до змістовної архітектури: університети, наукові інститути, бізнес і держсектор мають об’єднуватися у тематичні спільноти довкола реальних викликів — оборона й безпека, відбудова та матеріали, енергетика, здоров’я, агробіотехнології. У такій моделі вирішальним стає не статус установи, а спроможність команди: спільні лабораторії, спільні наукові програми, спільні керівництва в аспірантурі (co-supervision)», – констатує Андрій Шевченко.
Раніше у Міністерстві освіти й науки визнали, що спершу під час оптимізації мережі університетів відомство припускалося помилок і на початку цього етапу було декілька невдалих рішень. Але, за словами колишнього заступника міністра освіти й науки України Михайла Винницького, крім двох невдалих спроб, за 2024 рік було проведено дев’ять успішних реорганізацій ЗВО — ще ніколи Міносвіти не ухвалювало за рік так багато рішень про зміни в мережі. Винницький також зауважив, що укрупненню не підлягатимуть ті ЗВО, які є єдиними у своєму місті.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Після перемир’я – наступна «спецоперація». Соціолог пояснив логіку очікувань пересічних росіян
16 жовтня 2025 р. 02:15
Поблизу Костянтинівки росіяни продовжують тиснути піхотою та мінують дороги
16 жовтня 2025 р. 01:51
"Боровся до останнього": помер відомий український ресторатор Ігор Сухомлин
16 жовтня 2025 р. 01:47