Замість угоди — історична лекція. Як Путін вперше проґавив прихильність Трампа - розбір статті FT

17 жовтня 2025 р. 18:07

17 жовтня 2025 р. 18:07

Саме після першої зустрічі на Алясці Путін став для Трампа "паперовим тигром"

Вже друга за цей президентський термін зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна протягом двох тижнів має відбутися в Будапешті . Лідери домовилися про це під час двогодинної телефонної розмови , і сталося це вже після того, як позиція очільника Білого дому похитнулася в бік підтримки України – зокрема і передачі "Томагавків" . Але Трамп досі переконаний: його особисті "теплі" стосунки з Володимиром Путіним дозволять йому досягти мирної угоди.

Можливість з’ясувати реальність цього прагнення з’явилася саме на першій зустрічі Трампа з Володимиром Путіним на Алясці. І якщо ззовні все дійсно мало вигляд зустрічі старих друзів, то от "за кулісами" відбувалися зовсім інші події. Про це пише Financial Times. " Телеграф " розібрав, що сталося за зачиненими дверима в Алясці, до чого тут історія Київської Русі, чому Путін не захотів дати Трампу перемогу — і як усе це може змінити хід війни.

Замість угоди — розмови про Рюрика та спільне коріння України і Росії

Зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, яку сам президент США позиціонував як "історичний шанс на мир", завершилась дипломатичним провалом. Путін категорично відкинув пропозицію припинити війну в обмін на зняття санкцій. Російський лідер висунув свою єдину умову — капітуляція України та передача всього Донбасу.

Переговори пройшли в закритому форматі й завершилися достроково. За словами джерел Financial Times, Трамп кілька разів підвищував голос, пригрозив вийти зі зустрічі та скасував запланований обід із делегаціями . Замість результату очільник США отримав історичну лекцію Путіна про спільне коріння України та Росії, з посиланням на Рюрика, Ярослава Мудрого і Богдана Хмельницького.

Путін дав чітко зрозуміти: жодна угода не буде можливою, якщо вона не торкнеться так званих "корінних причин" конфлікту . Під цим формулюванням російський лідер має на увазі Революцію Гідності та зміну влади в Україні, припинення розширення НАТО та зупинку постачання західної зброї. Фактично це означає не перемир’я, а капітуляцію з боку України — і така позиція Кремля зробила будь-який компроміс неможливим.

Занепокоєння союзників: Європа боїться "зради"

Після того як Трамп назвав переговори з Путіним на Алясці "успішними", президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів терміново прибули до Вашингтона, щоб завадити потенційній зраді інтересів України . Але насправді зустріч з Путіним виявилася для Трампа поворотною точкою: замість домовленості з Кремлем США почали розворот у бік більш активної підтримки Києва.

На тлі особистого розчарування Путіним, Трамп дозволив союзникам з Європи закуповувати зброю зі складів США для потреб ЗСУ, а також погодив координацію ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Крім того, у Вашингтоні заговорили про можливе надання Україні далекобійних ракет, здатних вразити Москву. Економічним сигналом стало запровадження 25% мита на імпорт з Індії через її закупівлі російської нафти.

Що запропонував Трамп і чому це не спрацювало

Ключовою причиною провалу саміту виявилось те, що Трамп базував свої очікування на викривленому баченні позиції Кремля . Саме спецпредставник США Стів Віткофф, який неодноразово зустрічався з Путіним у Москві, переконав Білий дім, що російський лідер готовий до поступок — зокрема, на територіальному напрямку.

На основі цих помилкових припущень і будувалась позиція Трампа: визнання Криму за Росією, часткове відведення ЗСУ з Донбасу — в обмін на припинення вогню. Але на саміті з’ясувалося: Москва вимагає повної капітуляції України, а її "поступки" — це фактично згода закріпити статус-кво на тих ділянках фронту, де РФ не змогла просунутися.

"Він просто неправильно зрозумів, про що буде розмова" , — зазначив один зі співрозмовників, обізнаний з деталями перемовин. У Білому домі цю версію офіційно не підтвердили.

Гра Кремля: хто винен у зриві?

Після зустрічі в Білому домі з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами занепокоєння щодо потенційної "зради" з боку Трампа дещо вщухли. Президент США запевнив, що готовий підтримати безпекові гарантії для України в разі завершення війни, а також запропонував організувати особисті перемовини між Зеленським і Путіним.

Для Заходу це стало ознакою, що Трамп не готовий здати Україну . Натомість Росія використала паузу у переговорах як інформаційну можливість — щ об звинуватити саме Україну та Європу в провалі аляскинського саміту.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Путін нібито був "готовий погодитися" на угоду, але Трамп попросив час, щоб "порадитися з союзниками". У Кремлі це інтерпретували як свідчення зовнішнього тиску.

"На нього тиснуть. Вони намагаються переконати, що це не Зеленський і Європа тягнуть час, а саме президент Путін не хоче миру" , – сказав Лавров.

Лестощі, амбіції й "вічна боротьба за увагу"

Після провалу переговорів в Алясці Володимир Путін обрав іншу тактику — не поступки, а лестощі. Він публічно шкодував, що Трамп не був при владі у 2022-му, запевняв, що з ним війни можна було б уникнути, висловлював співчуття через убивство активіста Чарлі Кірка й навіть заявив, що саме Трамп мав отримати Нобелівську премію миру. Трамп на це подякував — і тим знову занепокоїв європейських союзників.

У ЄС кажуть: така мінливість — не виняток, а правило. Путін грає на амбіціях Трампа, і це дає ефект. Один із високопосадовців ЄС зазначив, що перемовини з Трампом — це "вічна боротьба за його увагу": щойно він визнає, що Путін — проблема, за кілька днів повертається до початкової позиції.

У Москві ж упевнені: час на їхньому боці. Європейські дипломати зазначають, що Путін не сприймає війну як фінансову проблему — для нього це історична місія. Він хоче увійти в історію як "новий Петро І", а будь-які поступки лише заважатимуть цій меті.

Політика