Селфі до смерті: як культ ідеального кадру вбиває українських підлітків

19 жовтня 2025 р. 17:13

19 жовтня 2025 р. 17:13

В Україні щороку фіксують десятки випадків травмування та загибелі підлітків, які свідомо ігнорують загрозу життю заради шокуючого контенту. Жага до визнання та ілюзія «крутості», виміряна у схвальних реакціях, щороку штовхають українську молодь на смертельно небезпечний шлях. Це не просто необережність — це масштабна соціальна драма, де емоційна потреба бути «поміченим» стає фатальним вироком.

Хроніка трагедій, спричинених екстремальними селфі та відео, вражає своєю монотонністю, адже зведення поліції щороку фіксують інциденти на одних і тих самих підвищено небезпечних об'єктах. Трагічний ланцюжок цьогорічної весни розповідає сам за себе: на станції Київ-Волинський 12-річний хлопчик заліз між вагонами потягу, отримав удар струмом і, попри спроби загасити його вогнегасником, помер у лікарні; в Одесі на вантажному вагоні загинули двоє підлітків, а в Бучі струмом уразило 14-річну дівчину, яка полізла на вагон, згодом вона померла.

Чому підлітки готові поставити своє життя на кін заради контенту?

Експерти одностайні: за цим стоїть гостра незадоволена потреба у визнанні та увазі.

Сімейний психолог, психотерапевт, консультант із батьківсько-дитячих відносин Раїса Єрмакова пояснює, що коли підліток йде на ризик, він не замислюється про смерть, у його голові думка: «Мене побачать. Мене оцінять. Я буду особливим».

Для підлітків лайки й перегляди стають мірилом їхньої цінності. У цьому віці дуже важливо почуватися успішним, помітним. Соцмережі створюють просту й жорстоку формулу: більше лайків — я кращий, менше — зі мною щось не так.

Психологиня називає це цифровим тиском. Постійна гонитва за схваленням формує залежність: підліток відчуває радість і впевненість тільки тоді, коли отримує чергову «дозу» лайків. Коли цього немає — падає настрій, з'являється тривога, відчуття непотрібності.

У підлітковому віці друзі стають майже головним орієнтиром. Це час, коли дитина відходить від батьків і прагне відчути себе «своєю серед своїх». Слова ровесників важать більше, ніж поради дорослих.

«Якщо у групі цінується ризик або сміливість, підліток сприймає це як доказ, що він сильний, дорослий, вартий поваги», — пояснює Єрмакова.

Бажання перевершити друзів — природне. Це спосіб не просто показати «я не гірший», а й здобути більше поваги в компанії. Хто зробив щось екстремальне — довів, що з ним рахуються. Так підлітки змагаються у дорослості й праві на місце серед своїх.

Не всі підлітки однаково схильні до ризикового «селфінгу». Найбільше в небезпеці ті, у кого низька самооцінка і хто дуже залежить від думки інших.

«Звідки це береться? Часто з дитинства, коли дитину не чують, її вибір постійно ігнорують, вона відчуває, що нічого не вирішує, — пояснює психологиня. — Тоді підліток вчиться дивитися на себе очима інших: якщо мене схвалюють — я маю значення, якщо ні — я ніхто».

Схильними також бувають діти з родин, де стосунки небезпечні або холодні. Жорсткий авторитаризм, коли за дитину все вирішують. Байдужість, коли батькам байдуже до почуттів підлітка. Гіперопіка, коли контролюють кожен крок. У всіх цих випадках дитина не почувається важливою й шукає визнання у мережі.

Темперамент теж відіграє роль. Активні, імпульсивні діти, яким важко стримувати себе і які прагнуть нових вражень, частіше роблять необдумані кроки. У них емоції швидко загораються, а думати про наслідки вони схильні «потім».

Є й ті, кому особливо потрібен адреналін. Часто це діти, яким у повсякденному житті бракує свободи, драйву чи позитивних емоцій. Через небезпечні вчинки вони отримують сильні переживання.

ШОК-контент: популярність чи біда

Медіаекспертка Анна Левченко зазначає, що шокуючий контент викликає бажання передивитись не один раз, поділитись, переслати друзям. Тому набирає більше переглядів, стає вірусним, успішним. А різноманітного контенту виробляється настільки багато — мільйони одиниць на день, що для привернення уваги потрібно виділятись.

«Підлітки з вільним доступом до гаджетів можуть використовувати створення контенту, зокрема й небезпечного, як легкий спосіб стати популярними, виділитись, заслужити повагу однолітків», — каже Левченко.

Дослідження Digitalt Ansvar виявило: алгоритми продовжують поширювати контент про селфхарм для акаунтів молодше 18 років, хоча Instagram заявляв про роботу штучного інтелекту, який мав перешкоджати цьому.

«Великі соціальні платформи зацікавлені в безпеці користувачів, — каже Анна Левченко. — YouTube має найпрозоріші механізми монетизації і найкраще відстежує заборонений контент, блокуючи його. У TikTok обійти заборони значно легше, а в месенджерах, наприклад у групах Telegram, взагалі немає обмежень».

Водночас Анна Левченко розповідає про інші, безпечні можливості стати популярним у мережі. За її словами, україномовного контенту дуже мало порівняно з англомовним чи російськомовним. Виділитись серед нього, знайшовши свою нішу, значно легше — для цього не обов'язково робити екстремальні речі.

«У нинішніх підлітків є неймовірна фора: вони ще можуть бути одними з перших, хто створюватиме авторський та унікальний україномовний контент. Це їхній «блакитний океан», якщо говорити мовою бізнесу», — наголошує вона.

У TikTok актуальними залишаються танцювальні тренди, гумористичні скетчі, ліпсинг під трендові пісні. Це легкий розважальний контент, безпечний для перегляду і відтворення, який завдяки алгоритмам може потрапити в рекомендації. У YouTube популярними бувають відео звичайних користувачів з відгуками чи інструкціями. Челенджі теж не завжди небезпечні — багато з них спрямовані на формування корисних звичок, регулярних спортивних занять чи здорового харчування.

Що каже закон

Начальник ювенальної поліції Черкаської області Євген Карнаушенко зазначає, що в українському законодавстві кримінальна чи адміністративна відповідальність за власну смерть чи травмування не передбачена. Людину не можна покарати за шкоду, якої вона завдала собі.

«Водночас відповідальність може наставати в інших випадках, — пояснює Євген Карнаушенко. — Якщо дитина проникає на об'єкти підвищеної небезпеки, до відповідальності можуть притягнути батьків — за неналежне виховання та контроль. Якщо під час таких дій була пошкоджена інфраструктура чи створена загроза для інших людей, застосовуються адміністративні або навіть кримінальні норми».

Трапляються випадки, коли до відповідальності притягують осіб, які спровокували підлітка на небезпечне селфі — через спір, коментарі в соцмережах або організацію челенджу.

«Якщо встановлено, що підлітка свідомо підбурювали чи провокували на небезпечні дії, відповідальність може нести та особа, яка спровокувала, — каже Карнаушенко. — Це може бути адміністративна відповідальність за булінг чи примус. Якщо підбурювання призвело до шкоди життю чи здоров'ю — кримінальна. Організатори небезпечних челенджів у соцмережах можуть бути встановлені та покарані за створення загрози життю неповнолітніх».

Поліція системно проводить профілактику, щоб запобігти травмуванню дітей під час небезпечних селфі. Ювенальні поліцейські проводять уроки безпеки у школах, бесіди та інтерактивні заходи, де пояснюють про небезпеку перебування на дахах, коліях, мостах.

Патрулюються закинуті будівлі, залізничні вокзали, інші місця, де підлітки можуть збиратися для селфі. Є співпраця з адміністраціями об'єктів підвищеної небезпеки — залізницями, енергетичними підприємствами, комунальними службами — для встановлення додаткових огорож і попереджувальних табличок.

«Основний акцент робиться на тому, щоб підлітки усвідомлювали небезпеку, мали приклади наслідків і знали, що завжди можна звернутися до дорослих або поліції по допомогу», — каже Карнаушенко.

Він звертається до батьків: «Будьте уважними до дозвілля ваших дітей, цікавтеся їхнім спілкуванням у соціальних мережах, пояснюйте можливі ризики та власним прикладом демонструйте дотримання правил».

Про важливість контакту з дітьми наголошує й психологиня.

«Щоб не втратити контакт, найкраще працює щира цікавість, — радить Раїса Єрмакова. — Не моралізаторство, а прості питання: що тобі подобається дивитися? А чому саме це? А як ти ставишся до того, що хтось фотографується на даху? Такі розмови показують підлітку, що його світ важливий».

Психологиня також радить ділитися своїми почуттями: «Я бачу, що зараз діти часто ризикують заради фото, і мені тривожно за твою безпеку. Як ти думаєш, чим можна замінити такі небезпечні способи показати себе?»

Важливо давати підлітку відчуття вибору, а не лише забороняти. Коли дитина бачить, що її слухають, питають поради, цікавляться її думкою, це створює місточок до контакту з батьками. І тоді вона охочіше обговорює свої ідеї та шукає безпечних шляхів проявити себе.

Добре працюють формати, де є альтернатива ризику: спорт, театральні гуртки, творчість, волонтерство. Там діти теж відчувають себе частиною команди, отримують увагу й значущість, але без небезпеки.

«Важливо навчати молодь, що у соцмережах багато речей побудовано спеціально так, щоб «підсадити» їх на гонку за лайками. Це бізнес, і там працюють маніпуляції, — додає психологиня. — Коли підлітки розуміють цю сторону, їм легше не піддаватися тиску «бути найкращими».

Отже, ключовий захисний фактор, який може запобігти наступній трагедії, — це не нові заборони, а справжній контакт і підтримка вдома. Коли дитина відчуває, що її цінують не за екстремальні вчинки, а просто за те, яка вона є, їй легше відмовитися від ризикованих викликів. Ця теза об’єднує і психологів, і правоохоронців, і діджитал-спеціалістів: батьки мають бути уважними до дозвілля своїх дітей, цікавитися їхнім спілкуванням та світом у соціальних мережах. Адже жодне фото чи відео не варте зламаного життя. У цьому жахливому культі ідеального кадру суспільство має перехопити ініціативу і показати молоді, що єдиний справжній хайп — це той, що створює, а не руйнує. «Бережіть себе і своїх близьких» — цей фінальний заклик ювенальної поліції є головним застереженням у цій небезпечній гонці за лайками.

Політика