Бюджет, воєнний стан, довічне за злочини проти дітей: топ законопроєктів Ради на цей тиждень

20 жовтня 2025 р. 16:30

20 жовтня 2025 р. 16:30

Цього тижня Рада продовжить воєнний стан, спробує прийняти бюджет та наповнити його коштом банків та онлайн-продавців

У вівторок, 21 жовтня, починається другий в цьому місяці пленарний тиждень Верховної Ради. Очікується, що депутати 17-й раз продовжать воєнний стан та мобілізацію, затверджуватимуть бюджет на 2026 рік та посилюватимуть покарання за злочини проти неповнолітніх.

"Телеграф" розповідає, які ключові законопроєкти розглядатиме парламент цього тижня, а також чи очікувати банкам та користувачам онлайн-платформ нових податків.

Воєнний стан та мобілізація: черговий раунд

У вівторок, 21 жовтня, парламент голосуватиме за продовження дії воєнного стану (законопроєкт № 14128) та загальної мобілізації (законопроєкт № 14129) ще на 90 днів — до 3 лютого 2026-го. Ці два законопроєкти 20 жовтня вніс до Ради Президент України Володимир Зеленський.

Спочатку документи розглянуть у профільному комітеті, потім відбудеться голосування в залі. Після цього закони підпишуть спікер Верховної Ради та президент. В минулий раз дію воєнного стану та мобілізації продовжували 25 липня.

Бюджет-2026: гроші на війну і соціалку

Розгляд правок до бюджету на 2026 рік , за прогнозом нардепа Ярослава Железняка, почнеться з самого початку пленарного тижня, а 22-го парламент прийме бюджет за основу.

Нагадаємо, у вересні нардепи побили 19-річний рекорд за кількістю правок у законопроєкт № 14000 — їх подали 3339 (на 59% більше, ніж торік). Загалом орієнтовна вартість пропозицій в правках народних депутатів перевищує 7,1 трлн грн.

Для розуміння масштабу: це додатково півтора бюджету 2026 року, –

депутатка Роксолана Підласа у Facebook

Депутати пропонують збільшити видатки на зброю для ЗСУ, "Альфи" СБУ та СОО, розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи (забезпечити обіцяне підвищення на 50 відсотків), виділити 500 млн на евакуйовані через війну виші.

У медичній сфері пропонується передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на ахондроплазію та аутоімунні захворювання. Для місцевих бюджетів депутати хочуть розглянути можливість зарахування 4 відсотків податку на доходи фізосіб до бюджетів громад.

Також пропонується виділити щонайменше 2 мільярди гривень на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель та передбачити мільярд гривень на часткову компенсацію майнових втрат внаслідок війни. Цікавою позицією стало закладення 60 мільярдів гривень надходжень від реформи Держмитслужби, хоча Рахункова палата не побачила об'єктивних пояснень таких очікувань.

Друге читання законопроєкту заплановане на 18-20 листопада.

Податок на "рекордні" прибутки банків: третя спроба

Також Рада цього тижня може розглянути законопроєкт №14097/П про підвищення ставки податку на прибуток банків з 25 до 50 відсотків у 2026 році. Це буде вже третє підвищення за час повномасштабного вторгнення: перше відбулося у 2022 році з 18 % до 20 %, друге — у 2024 році з 20 % до 25 %.

Автор законопроєкту, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев переконаний, що такий крок дозволить залучити до бюджету додатково 30 мільярдів гривень . За його словами, йдеться не про звичайний бізнес, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки частково завдяки підвищеним обліковим ставкам та операціям з державними цінними паперами. Законопроєкт також забороняє банкам зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів.

Цікаво, що влада вже заклала очікувані надходження від цього податку, як і надходження від "податку на OLX", про який ми розповімо нижче, в проєкт бюджету на 2026 рік. Але зовсім не факт, що його вдасться прийняти, адже опозиція критикує законопроєкт за чергове фіскальне навантаження.

Найбільша проблема в тому, що влада вже заклала надходження від цих податків у бюджет станом на середину жовтня 2025-го, як і 6 мільярдів гривень від податку на солодкі напої. Усі три ініціативи ще на стадії розгляду. Це бюджетування віртуальних грошей, яких ще не існує. Така практика може призвести до недофінансування армії вже наступного року, –

зазначив народний депутат, економіст, керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній

Національний банк також жорстко розкритикував ініціативу, назвавши її небезпечною. Регулятор попереджає, що подальше збільшення податкового тиску послабить ліквідність сектору та створить ризик невиконання планів капіталізації. НБУ нагадує, що банківська система вже двічі сплачувала податок за ставкою 50 відсотків: 77 мільярдів гривень за 2023 рік і 96 мільярдів за 2024-й. Очікуваний фіскальний ефект від нового підвищення буде суттєво нижчим за заявлений – близько 20 мільярдів гривень за два роки .

Податок на OLX: прозорість чи тиск

Один з найобговорюваніших законопроєктів минулого тижня — №14025, яким впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти урядовий документ у першому читанні.

Документ передбачає, що оператори платформ, таких як OLX, Prom, Rozetka, повинні збирати дані про доходи продавців і передавати їх до Податкової. Мета — виявлення незадекларованих активів та контроль податків.

Ключовою новацією стала пільга: продавці, які отримують дохід до 2 тисяч євро на рік (приблизно 97 тисяч гривень) та здійснив не більше трьох продажів товарів через платформу протягом року, звільняються від сплати податків.

Для тих, хто перевищує ліміт, запроваджується пільговий режим зі ставкою 5 відсотків податку на доходи фізичних осіб плюс 5 відсотків військового збору. Але для цього потрібно мати окремий банківський рахунок, здійснювати всі розрахунки через нього, не використовувати працю найманих осіб та не продавати підакцизні товари. Без окремого рахунку ставка становитиме 23 відсотки .

Автор законопроєкту — Данило Гетманцев, переконаний — документ є ключовим кроком гармонізації національного законодавства з правом ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України як країни-кандидата на членство в Євросоюзі та ОЕСР.

Втім, опозиція критикує цю ініціативу. Народна депутатка Ніна Южаніна виступила проти обов'язкового оформлення ФОП для всіх продавців, Юлія Тимошенко заявила, що нові податки на побутові онлайн-продажі – це тиск на малий бізнес і надмірне регулювання під час війни.

Закон про звернення: що змінюється

Цього тижня депутати розглядатимуть законопроєкт Кабінету Міністрів, який скасовує чинний закон про звернення громадян і пропонує новий порядок спілкування людей з органами влади. Комітет Верховної Ради з прав людини вже рекомендував ухвалити його в цілому.

Уряд пояснює зміни тим, що вступає в дію Закон "Про адміністративну процедуру", який по-новому регулює взаємодію влади з громадянами. Водночас новий закон не поширюватиметься на розгляд адміністративних справ та на відносини, особливості яких визначені іншими законами.

Законопроєкт детально класифікує види звернень . Тепер це будуть: пропозиції та рекомендації щодо державної політики, повідомлення про проблему або порушення закону, заяви про сприяння у реалізації прав, зауваження щодо дій або бездіяльності влади, клопотання про роз’яснення та скарги на розгляд звернень.

Разом із тим експерти та Головне юридичне управління парламенту застерігають, що такий поділ може звужувати права громадян. Визначення понять, як-от "повідомлення про проблему" чи "скарга", може бути довільним, а це ускладнить громадянам користування своїм правом на звернення та створить ризики для обмеження кількості скарг.

Булінг, пенсійний стаж та нове свято: які ще законопроєкти були подані до Верховної Ради за минулий тиждень

• №14127 – зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо булінгу . Пропонують збільшити строки накладання адмінстягнень у випадках, що розглядає суд, щоб ефективніше реагувати на цькування в закладах освіти;
• №14126 – зміни до Закону "Про Регламент ВР" для удосконалення парламентського контролю. Дають право комітетам запрошувати посадовців на засідання та ставити їм запитання;
• №14125 – постанова про звіт Тимчасової комісії щодо соцзахисту постраждалих від Чорнобиля та використання забруднених територій;
• №14124 – зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за злочини проти неповнолітніх. Пропонується довічне ув’язнення за тяжкі злочини проти дітей ;
• №13450/П2 – постанова про прийняття закону щодо інфраструктурних енергетичних проєктів суспільного інтересу. Визначає порядок реалізації проєктів, створення ради та стимулювання інвестицій;
• №14123 – Проєкт Постанови про призначення Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики України – Міністра культури України;
• №14108-1 – зміни до законів щодо добровільного виконання рішень про стягнення грошових коштів. Спрощується порядок виконання рішень та підвищується прозорість;
• №14122 – уточнення закону про статус ветеранів війни та їх соціальний захист. Розширено коло осіб, які мають право на пільги;
• №14121 – зміни до КЗпП щодо Дня подяки. В Україні пропонують запровадити ще одне свято, але вихідним цей день не зроблять;
• №14120 – зміни до законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних і міноритарних мов. Зокрема із переліку мов, на які поширюються особливі правила захисту, пропонується виключити молдавську (там офіційною є румунська)";
• №14119 – зміни до закону про пенсійне забезпечення: період догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми (до 6 років) пропонують зарахувати до стажу;
• №14118 – зміни до закону про публічні електронні реєстри. Власники отримуватимуть повідомлення про доступ до їхніх даних третіми особами;
• №14117 – зміни до Земельного кодексу щодо права земельного сервітуту для військових потреб. Дозволяє використовувати приватні землі під час воєнного стану з компенсацією власникам.

Політика