Железняк оприлюднив основні моменти із звіту ЄК щодо України. Проблеми у боротьбі з корупцією, верховенством права та політизованістю генпрокуратури

04 листопада 2025 р. 11:44

04 листопада 2025 р. 11:44

Народний обранець пише, що як і анонсувало агентство Reuters, у звіті зазначено, що Україна продовжує демонструвати «надзвичайну стійкість та відданість своєму європейському шляху» попри ескалацію війни з боку Росії.  Зокрема, відзначена  «сильна відданість України своєму європейському майбутньому».

Однак у документі висловлене «помітне занепокоєння» щодо окремих елементів, зокрема, «забезпечення надійної та незалежної антикорупційної бази».

У звіті прогрес України оцінюється за шкалою  «регрес», «відсутність прогресу», «обмежений прогрес», «певний прогрес», «хороший прогрес» та «дуже хороший прогрес».

Найуспішні сфери , які охарактеризовано як «хороший прогрес» , Україна досягла у:

• Реформа державного управління – «хорошого прогресу» досягнуто у сферах надання послуг та цифровізації, а також у реформі заробітних плат;
• Економічні критерії – економіка продовжує демонструвати стійкість, що підкріплюється «зваженою політикою» та міжнародною підтримкою;
• Митний союз – схвалення урядом нового Митного кодексу України, що відповідає кодексу ЄС;
• Екологія та зміна клімату – ухвалення рамкового закону про кліматичну політику (з метою нейтральності до 2050 року) та національного плану управління відходами;
• Освіта і культура – почали діяти закони про дошкільну освіту та про професійно-технічну освіту, ухвалено стратегію розвитку української культури;
• Наука та дослідження – прогрес завдяки використанню можливостей, наданих програмою «Горизонт Європа»;
• Аграрний сектор – ухвалення стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року;
• Фінансовий контроль – прогрес завдяки внесенню змін до Закону про Рахункову палату.
• Зовнішня політика та політика безпеки – високий рівень узгодженості з спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС.

Однак в України є і проблемні напрямки розвитку . Найбільше у звіті розкритикували напрямки антикорупційної політики та розвиток верховенства права.

Напрям боротьби з корупцією , як значиться у звіті, викликає  « особливе занепокоєння », а прогрес у цій галузі оцінено як « обмежений ».

«У звіті прямо зазначено, що останні події «ставлять під сумнів відданість України її антикорупційній програмі» . Згадується ухвалений у липні закон, що «демонтував важливі гарантії незалежності НАБУ та САП». Також зафіксовано «зростаючий тиск з боку державних інституцій» на антикорупційні установи та організації громадянського суспільства, зокрема через кримінальні розслідування », - написав Железняк

Судова реформа охарактеризована як така, що досягла «певного прогресу», але вказано на низку проблем :

• Судова система страждає від «гострого браку кадрів та високого навантаження »;
• «Доброчесність, меритократія та спроможність» судової влади та прокуратури «залишаються слабкими»;
• Вказано, що ВРУ не змогла призначити кандидатів до Конституційного Суду , які пройшли міжнародну перевірку, що ще більше затримує оновлення КСУ.

Також у звіті вказано, що посада генерального прокурора України «залишається політизованою» , а ухвалене в липні законодавство дозволяє переводити та призначати прокурорів «без конкурсу» і надає генпрокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (окрім НАБУ та САП).

Також через норми щодо строків досудового розслідування було закрито «кілька резонансних справ», й інші перебувають під ризиком.

Також Єврокомісія рекомендувала провести перезавантаження Державного бюро розслідувань за прикладом Бюро економічної безпеки.

«ЄС очікує, що Україна « запровадить прозорі та меритократичні процедури відбору» на керівні посади в центральних та регіональних управліннях ДБР (а також Національної поліції). При цьому наголошується на необхідності «суттєвої участі незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами» у цьому процесі», - написав Железняк та додав, що, ймовірно, останнім поштовхом до такої рекомендації стала  справа проти екскерівника «Укренерго» Володимира Кудрицького.

Розділ про права людини охарактеризовано як такий, що викликає занепокоєння через « тривалу відсутність прогресу » щодо низки політик, зокрема щодо криміналізації злочинів на ґрунті ненависті, створення інституту цивільних партнерств та реформи захисту персональних даних.

Також до напрямків розвитку України з найнижчою оцінкою , тобто «обмеженим прогресом», окрім боротьби з корупцією, увійшли сектори:

• Вільне пересування робітників;
• Право на заснування підприємств та свобода надання послуг;
• Корпоративне право;
• Конкурентна політика;
• Державні закупівлі (вказано на неприйняття «довгоочікуваного закону про публічні закупівлі»).

Сфери на «початковому етапі», згідно з оцінкою ЄК, тобто мають найнижчу оцінку поточного розвитку, є напрямки вільного пересування робітників та соціальної політики і зайнятості.

Железняк зазначив, що Єврокомісія планує офіційно опублікувати звіт по полудні сьогодні, 4 листопада.

Політика