Від геніального відкриття до расистських скандалів: помер Нобелівський лауреат Джеймс Вотсон

08 листопада 2025 р. 05:13

08 листопада 2025 р. 05:13

Американський молекулярний біолог, генетик і 97-річний зоолог Джеймс Вотсон, найбільш відомий за відкриття структури молекули ДНК в 1953 році, за що отримав Нобелівську премію, помер у хоспісі після короткострокової хвороби.

Відкриття 24-річного Вотсона, уродженця Чикаго, зробило його авторитетною фігурою у світі науки. Однак на схилі років він зазнав осуду та критики через свої образливі заяви, зокрема за слова про те, що чорношкірі люди менш розумні, ніж білі, пише The Guardian.

У 1962 році Вотсон разом із Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом отримав Нобелівську премію за відкриття подвійної спіралі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), яка складається з двох ниток, котрі обвивають одна одну, формуючи структуру, схожу на довгу, злегка скручену драбину.

Це відкриття стало проривом: воно миттєво дало уявлення про те, як зберігається спадкова інформація і як клітини дублюють свою ДНК під час поділу. Дублювання починається з того, що дві нитки ДНК розходяться, як застібка-блискавка.

Подвійна спіраль стала миттєво впізнаваним символом далеко за межами світу науки, з'явившись, зокрема у роботах Сальвадора Далі та поштових марках.

Його відкриття дало поштовх сучаснішим розробкам, серед яких маніпулювання генетичною структурою живих істот, лікування хвороб через введення генів пацієнтам, ідентифікація людських останків і підозрюваних у злочинах за зразками ДНК. Але воно також підняло низку етичних питань, наприклад, чи треба змінювати генетичну структуру організму з косметичних міркувань.

"Ми не могли передбачити вибуховий вплив подвійної спіралі на науку і суспільство", — писав колись Вотсон.

У наступні десятиліття він написав впливові підручники та мемуари–бестселери. Чоловік знаходив талановитих молодих вчених і допомагав їм, а також використовував свій авторитет і зв'язки, щоб впливати на розвиток науки.

"Він ніколи не припиняв боротися за людей, які страждали від хвороб", — сказав Дункан Вотсон про свого батька.

Вотсон мав особистий мотив для генетичних досліджень: його сина Руфуса госпіталізували з підозрою на шизофренію, і науковець вважав, що знання повного складу ДНК буде вирішальним для розуміння цієї хвороби — можливо, вчасно, щоб допомогти своєму синові.

У 2007 році він привернув до себе небажану увагу, коли лондонський журнал Sunday Times Magazine процитував його слова про те, що він "песимістично ставиться до перспектив Африки", оскільки "вся наша соціальна політика базується на тому, що їхній інтелект такий самий, як і наш, хоча всі тести показують, що це не так". Він сказав, що хоча він сподівається, що всі люди рівні, "люди, які мають справу з чорношкірими працівниками, вважають, що це неправда".

Він вибачився, але після міжнародного скандалу його відсторонили від посади ректора престижної лабораторії Cold Spring Harbor Laboratory у Нью-Йорку. Він працював там на різних керівних посадах майже 40 років. Через тиждень науковець пішов на пенсію.

У документальному фільмі, який вийшов у 2019 році, Вотсона запитали, чи змінилися його погляди. "Ні, зовсім ні", — відповів він. Після цього лабораторія Cold Spring Harbor скасувала кілька почесних звань, які вона надала досліднику. Там заявили, що його висловлювання "не підкріплені наукою" і "мають бути засуджені".

"Він проявив прикру схильність до провокаційних і образливих висловлювань, особливо наприкінці своєї кар'єри, — заявив у 2019 році директор Національного інституту здоров'я Френсіс Коллінз. — Його слова про раси були глибоко помилковими. Я тільки шкодую, що погляди Джеймса на суспільство і людство не відповідали його блискучим науковим знанням".

Восени 1951 року високий, худорлявий Вотсон, який вже в 23 роки мав ступінь доктора філософії, прибув у Кембриджський університет, де і познайомився з Кріком. Як пізніше сказав біограф Вотсона: "Це була інтелектуальна любов з першого погляду".

Разом вони намагалися розгадати структуру ДНК, користуючись результатами рентгенівських досліджень колеги Розалінд Франклін та її аспіранта Реймонда Гослінга. Пізніше Вотсона критикували за зневажливе зображення Франклін у книзі "Подвійна спіраль", і сьогодні вона вважається яскравим прикладом науковиці, чий внесок був недооцінений.

Вотсон і Крік побудували моделі, щоб розробити структуру молекули. Одного суботнього ранку 1953 року, після того, як він погрався з шматочками картону, які ретельно вирізав, щоб зобразити фрагменти молекули ДНК, науковець раптом зрозумів, як ці шматочки можуть утворити "сходинки" подвійної спіралі.

Його перша реакція: "Це так красиво".

Після відкриття Вотсон провів два роки в Каліфорнійському технологічному інституті, а потім у 1955 році приєднався до викладацького складу Гарварду. Перед тим, як покинути заклад у 1976-му, він фактично створив університетську програму з молекулярної біології.

У 1968 році Вотсон став директором лабораторії Cold Spring Harbor, у 1994 році — її президентом, а через 10 років — ректором. Він перетворив лабораторію на освітній центр для вчених і пересічних людей, зосередив дослідження на раку і зібрав величезні кошти на дослідження.

Вотсон народився в Чикаго 6 квітня 1928 року в "родині, яка вірила в книги, птахів і Демократичну партію", як він сам висловився. Від свого батька-орнітолога чоловік успадкував інтерес до орнітології та неприязнь до пояснень, що не ґрунтувалися на розумних міркуваннях або науці.

Він зацікавився генетикою у 17 років, прочитавши книгу, в якій говорилося, що гени є сутністю життя.

У ті часи ще не знали, що гени складаються з ДНК, принаймні для будь-яких форм життя, крім бактерій. Але Вотсон поїхав у Європу, щоб вивчати біохімію нуклеїнових кислот, таких як ДНК. На конференції в Італії науковець побачив рентгенівський знімок, який вказував, що ДНК може утворювати кристали.

"Раптом я захопився хімією", — писав Вотсон у книзі "Подвійна спіраль". Якщо гени можуть кристалізуватися, "вони повинні мати регулярну структуру, яку можна розгадати простим способом".

"Я не міг вигнати з голови потенційний ключ до таємниці життя", — згадував він.

Його слова про расу в 2007-му були не першими, які викликали бурхливу реакцію. У промові 2000 року він висловив думку, що статевий потяг пов'язаний з кольором шкіри. Ще раніше він говорив, що у випадку виявлення гена, котрий визначає сексуальну орієнтацію, і можливості його діагностики в утробі матері, жінці, яка не бажає мати дитину-гея, варто дозволити зробити аборт.

Нагадаємо, генетики знайшли віруси, без яких людство б не вижило.

Політика