CNN: Підрив газопроводів «Північний потік» викликає політичну напруженість у Європі

16 листопада 2025 р. 00:59

16 листопада 2025 р. 00:59

Вибухи на газопроводах «Північний потік» у вересні 2022 року, що сталися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, продовжують викликати міжнародні суперечки та політичну напруженість у Європі, пише «Главком» із посиланням на CNN .

Підозри щодо можливої причетності України або Росії ускладнили політичні відносини між країнами ЄС, а дії Польщі щодо обмеження переслідування підозрюваних українців додатково загострили ситуацію.

Німеччина видала ордери на арешт двох громадян України – Володимира Журавльова та Сергія Кузнецова, затриманих у Польщі та Італії відповідно. Німецькі прокурори вважають, що Журавльов, який є водолазом, брав участь у розміщенні вибухівки на газопроводах «Північний потік 1» та «Північний потік 2» поблизу острова Борнхольм, а Кузнецов координував цю операцію.

Обидва підозрювані заперечують звинувачення та оскаржують рішення про свою екстрадицію.
У середині жовтня польський суд звільнив Журавльова. Суддя постановив, що якщо атака була відповіддю України на російське вторгнення, то відповідальність лежить на державі, а не на окремих громадянах. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив проти кримінального переслідування підозрюваного, наголошуючи на національних інтересах та союзницькій позиції щодо Києва. Ця позиція викликала критику з боку інших європейських держав.

Справа поглиблюється історичними розбіжностями. Польща ще з 2007 року виступала проти «Північного потоку», вбачаючи в ньому інструмент російського впливу на ЄС. Натомість Німеччина активно підтримувала будівництво, ставши ключовим імпортером російського газу. Колишні німецькі політики, пов'язані з цими проєктами, сьогодні намагаються дистанціюватися від справи через політичні ризики.

Ці розбіжності загострюють внутрішні суперечки в ЄС. Данія та Швеція, у чиїх водах пролягає трубопровід, відмовилися порушувати справи, посилаючись на відсутність юрисдикції, тоді як Німеччина наполягає на кримінальному переслідуванні.

Вибухи, втім, прискорили зменшення залежності ЄС від російського газу: частка імпорту трубопровідного газу з Росії в ЄС знизилася з понад 40% у 2021 році до близько 11% у 2024 році. Питання «Північного потоку» є не лише правовим, а й стратегічним, енергетичним та політичним, здатним впливати на єдність європейського альянсу.

Стало відомо, що українець Сергій Кузнєцов, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» , зупинив голодування. За словами адвоката Ніколи Канестріні, Кузнєцов припинив протест після отримання гарантії, що йому буде надано продукти, які відповідають його медичним потребам.

Як повідомлялось, Кузнєцов з 31 жовтня відмовлявся від їжі та вимагав поваги до своїх основних прав , включно з правом на належне харчування, здорове довкілля, гідні умови утримання та рівне ставлення з іншими увʼязненими щодо відвідувань родини й доступу до інформації. Як зазначив адвокат, з початку арешту українця в Італії 22 серпня 2025 року йому не забезпечували дієту за його станом здоровʼя, що призвело до погіршення його фізичного стану.

Нагадаємо, італійський суд у понеділок, 27 жовтня, остаточно схвалив екстрадицію українського підозрюваного до Німеччини. Його звинувачують в участі у диверсії на газопроводах «Північний потік» у Балтійському морі у вересні 2022 року. Це рішення відкриває шлях для німецьких прокурорів до безпосереднього допиту підозрюваного у зв'язку з вибухами, які зруйнували три з чотирьох ниток газопроводів.

Кузнєцова було заарештовано в серпні 2025 року поблизу італійського міста Ріміні, де він перебував на відпочинку з сім’єю. З моменту арешту українця утримують у в'язниці суворого режиму на півночі Італії. Федеральний прокурор Німеччини звинувачує його у спільному вчиненні вибуху вибухівки та в антиконституційному саботажі.

Політика