Європарламент проти винятків для Угорщини та Словаччини у питанні купівлі енергоносіїв з РФ

19 листопада 2025 р. 04:57

19 листопада 2025 р. 04:57

Європейський парламент виступає проти надання країнам-членам, які не мають виходу до моря, винятків щодо імпорту російських нафти та газу на випадок раптових перебоїв з постачанням. Це питання є предметом обговорення в рамках ініціативи ЄС, яка розвиває пропозицію Єврокомісії про повне припинення енергетичної залежності від Москви до 2027 року. Про це повідомляє Euronews із посиланням на джерела в ЄС, передає «Главком» .

Тривають переговори між Єврокомісією, Європарламентом та урядами країн ЄС. Попередня неформальна згода передбачала, що більш залежні від імпорту країни, зокрема Угорщина і Словаччина, могли б отримати право дозволити імпорт російських енергоресурсів у разі енергетичної кризи.

Проте депутати Європарламенту наполягають на відсутності будь-яких «лазівок» для гарантування повного зникнення російських викопних ресурсів з енергетичного балансу ЄС.

Латвійська депутатка Інесе Вайдере заявила, що позиція Парламенту значно жорсткіша: заборонити імпорт російського газу та нафти, включно через посередників, з 1 січня 2027 року, без можливості тимчасового призупинення заборони за будь-яких обставин.

Позиція країн-членів значно слабша, передбачає заборону лише газу, лише з 2028 року та надання винятків Угорщині та Словаччині, попри наявність альтернатив. Хоча імпорт російського газу, трубопровідного та СПГ, впав до 12% у загальному обсязі імпорту ЄС (порівняно з 45% у 2021 році), парламентарі вказують, що цей показник все ще означає надходження до російського бюджету близько €210 млрд.

Низка депутатів визнає труднощі країн без виходу до моря, але стверджує, що інфраструктурні проєкти в Болгарії та Румунії можуть стати надійною альтернативою. За їхніми оцінками, частина цих проєктів запрацює до 2026-2027 років, що дасть енергетичним операторам час для диверсифікації.

Румунський газопровід «Тузла-Подішор», що є частиною проєкту Neptun Deep у Чорному морі, може стати альтернативою російському газу для Угорщини та Словаччини, дозволяючи Румунії поетапно збільшувати експортні потужності.

Водночас, Угорщина розглядає це законодавство як питання енергетичного суверенітету. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що регулювання «знищує енергетичну безпеку держав-членів», оскільки «відрізає один із наших життєво важливих маршрутів постачання нафти».

Як альтернативу, комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен обговорював з угорською компанією MOL можливість використання хорватського нафтопроводу Janaf («Адрія»), який міг би замінити російський трубопровід «Дружба».

Однак представники MOL стверджують, що «Адрія» поки що не готова впоратися з навантаженням через недостатні інвестиції Хорватії та проблеми з доставкою замовленого обсягу. Експерти зазначають, що перехід на Janaf для Угорщини та Словаччини означатиме вищу собівартість імпортованої сировини та потребуватиме технічних змін на нафтопереробних заводах.

Незважаючи на розбіжності, усі сторони переговорів прагнуть досягти політичної угоди до Різдва.

Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що за результатами його переговорів із Дональдом Трампом Будапешт домігся виключення країни з-під дії американських санкційних обмежень, які стосуються імпорту енергоносіїв із Росії.

Глава угорського уряду зазначив, що між стратегічними інтересами Угорщини та США немає розбіжностей чи суперечностей. Проте існує значна кількість збігів в інтересах обох держав, а також були питання, які вимагали врегулювання. Цим темам було присвячено тривалу розмову.

«Главком» писав, президент США Дональд Трамп висловив думку, що Угорщина не повинна зазнавати вторинних санкцій за купівлю нафти в Росії, на відміну від інших європейських країн. За його словами, Угорщині «дуже складно» «отримувати нафту і газ з інших регіонів».

«Це велика країна, але вона не має виходу до моря, у неї немає портів. Тому вона має складну проблему», – заявив Трамп журналістам перед двостороннім обідом з Орбаном.

Політика