Як у Брюсселі реагують на "мирний план" від Трампа: ексклюзивні подробиці "Телеграфу"

20 листопада 2025 р. 06:34

20 листопада 2025 р. 06:34

До Брюсселя їдуть міністри закордонних справ ЄС.

Низка західних медіа повідомляють про новий мирний план, який США нібито розробили разом із Росією без участі України та Європи. Напередодні цього український президент Володимир Зеленський анонсував активізацію переговорних процесів та повідомив, що Київ має "напрацьовані рішення, які запропонує партнерам".

Одночасно до Києва прибула делегація високого рівня з Пентагону знов-таки з метою поновити переговори про припинення війни.

Що варто знати:

• В Європі поки що розбираються з деталями нового "мирного плану";
• ЄС підтримує суверенітет України;
• Захід готує удар по економіці РФ.

Натомість у Брюсселі кореспондентці "Телеграфу" підтверджують "певні чутки" про американсько-російську переговорну рамку, однак наголошують, що пріоритет ЄС полягає у подальшому тиску на Москву та роботі над планами підтримки України на 2026 рік.

"Не виключаємо, що президент Трамп хоче втілити в Україні "сценарій врегулювання в Газі" та "спустити" сторонам готовий мирний план, на який ті мають погодитися", — каже один зі співрозмовників нашого видання.

При цьому кілька джерел "Телеграфу" висловлюють побоювання, що новий мирний план може вчергове включати неприйнятні для України та Європи вимоги як-от закріплений на папері контроль Росії над окупованими територіями.

При цьому на четвер, 20 листопада, у Брюсселі запланована зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу, і головна тема на порядку денному, за даними нашого медіа — націлювання на тіньовий флот Росії, аби Кремль "мав усе менше ресурсів на підтримку воєнної машини".

Зазначимо, що Москва використовує судна тіньового флоту для обходу санкцій для експорту нафти й тим самим — фінансування війни через отримані доходи. Крім того, тіньовий флот використовується для вивезення українського зерна з окупованих територій, а також транспортування військового обладнання.

Існує інформація, що деякі танкери використовуються й для розвідувальних операцій: спостереження за морською інфраструктурою, підводними кабелями на території Європи тощо.

Проти російського тіньового флоту був націлений затверджений у жовтні 19-й пакет європейських санкцій. Він включав внесення до санкційного списку компанії Litasco Middle East DMCC, ключового посередника "тіньового флоту" "Лукойлу", що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах. До списку також було внесено морські реєстри, які надають тіньовим суднам фальшиві прапори, дозволяючи їм продовжувати роботу шляхом створення хибного враження про відповідність вимогам.

Ще 117 суднам було заборонено доступ до портів і надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом. Наразі кількість підсанкційних суден сягає 557.

"Таких суден ще сотні, і нам потрібна активізація не лише європейських країн, аби націлитися на максимум із них", — каже джерело.

В той самий час кілька співрозмовників "Телеграфу" висловлюють схожу думку: на відміну від США, Європа чудово розуміє, що про жодну готовність Володимира Путіна до переговорів мова не йде , тому триває робота над 20-м за рахунком пакетом санкцій, які вчергове вдарять по російській економіці.

"Ми бачимо, що російська економіка перебуває у поганому стані, і це має наслідки. Санкції проти фінансових установ призводять до того, що вони переживають дуже складні часи з бюджетом. А війни закінчуються і тоді, коли в однієї зі сторін просто закінчуються гроші", — наголошувала очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас.

"Для нас головним завданням залишається приведення України до сильної позиції, коли і якщо почнуться ти чи інші мирні переговори", — додає один зі співрозмовників нашого видання.

Наприклад, серед європейських союзників триває обговорення щодо репараційного кредиту та ще двох варіантів фінансування , які мають закрити потреби України наступного бюджетного року. Раніше "Телеграф" розповідав, що Києву потрібно від партнерів щонайменше 52 млрд євро, аби не допустити "колапсу".

Окрім кредиту за рахунок російських заморожених активів, є опції грантів від держав-членів, а також варіант, за якого ЄС позичав би кошти на фінансових ринках і передавав їх Україні, за умови, що Київ поверне їх лише після отримання репарацій від Москви. Досягти порозуміння щодо того чи іншого варіанту (або навіть їх комбінації) лідери ЄС можуть у грудні — під час останньої цього року зустрічі Європейської ради.

"Хочу звернути увагу на чотири принципи, що лежать в основі трьох визначених нами варіантів. По-перше, підтримка має бути доступною швидко. Це дуже важливо.

По-друге, має бути забезпечена стійкість боргу України. По-третє, фінансування повинно зберігати гнучкість, необхідну за умов невизначеності.

І по-четверте, підхід має ґрунтуватися на справедливому розподілі тягаря з міжнародними партнерами", — серед іншого зазначив речник Єврокомісії Балаш Уйварі.

Зазначимо, раніше колишній посол України в США Володимир Єльченко висловив "Телеграфу" думку , що розмови про нові "мирні плани" — це "імітація бурхливої діяльності", інспірована росіянами.

Політика