Зеленський втратив довіру громадськості — Politico

21 листопада 2025 р. 12:02

21 листопада 2025 р. 12:02

Масштабний корупційний скандал, що розгортається в Україні, завдав значної шкоди іміджу країни. Він також серйозно підірвав довіру до президента України Володимира Зеленського, перетворивши його на "кульгаву качку" у власній країні, зазначає Адріан Каратницький — старший науковий співробітник Атлантичної ради.

Автор додає, що найбільшої шкоди Зеленському завдають звинувачення, що стосуються його найближчих союзників: колишній бізнес-партнер Тімур Міндіч, як стверджується, є центральною фігурою у цих махінаціях. А надзвичайно впливовий, але непопулярний глава офісу президента Андрій Єрмак звинувачується супротивниками у підриві та перешкоджанні роботі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиї співробітники викрили широкомасштабну змову.

Внутрішньо ці викриття вже спричиняють серйозні потрясіння для політичних позицій Зеленського, викликаючи широку хвилю обурення. Хоча прямих доказів особистої корупції президента немає, його стиль управління та покладання на групу друзів і союзників дедалі більше критикують.

Важливо, що Зеленський прийшов до влади, обіцяючи викорінити корупцію та замінити покоління нечесних чиновників новими чесними обличчями. Однак його гучні запевнення поступово руйнуються через управлінські прорахунки, що щодня відкриваються з поворотами, які не поступаються сюжетам кримінальних серіалів Netflix. Тож що він може зробити, щоб відновити довіру?

Будучи при владі вже майже шість з половиною років, Зеленський довгий час лідирував у опитуваннях, завдяки своїй сміливості та надихаючому лідерству в умовах жорстокої війни з Росією.

Однак останніми місяцями громадськість почала шукати нових лідерів на тлі зростаючого невдоволення його високоцентралізованим, ізольованим і, часом, авторитарним правлінням. У жовтні, задовго до того, як розгорівся нинішній скандал, опитування показали, що лише кожен четвертий українець хотів би, щоб Зеленський знову балотувався на посаду після закінчення війни.

А якби він балотувався, то, згідно з результатами опитувань, його легко переміг би генерал Валерій Залужний , колишній командувач Збройних сил України, якого Зеленський звільнив.

Підтримка Зеленського низька, а наслідки корупційної кризи настільки згубні, що особи, які тісно співпрацювали з президентом і його найближчим оточенням, анонімно натякнули, що він може не балотуватися на другий термін, коли обставини дозволять провести вибори.

"Цю можливість підкріплюють численні повідомлення про те, що перша леді України Олена Зеленська вже давно вважає, що президент не повинен балотуватися на другий термін, зважаючи на продовження його поточного терміну та негативний вплив його відсутності на сім'ю. Крім того, криза не тільки зменшила шанси Зеленського на переобрання, але й відкрила поле для нових потенційних суперників", — додає Каратницький.

Але хоча невдоволення Зеленським серед населення досягло піку в умовах війни, українська громадськість розуміє, що було б небезпечно брати участь у дестабілізуючих масових протестах на тлі помірних територіальних успіхів Росії.

"І хоча позиція Зеленського як президента залишається безпечною з огляду на воєнний стан, як президент, що втратив вплив, його головна мета повинна полягати у відновленні довіри громадськості до уряду, забезпеченні ефективного функціонування парламенту та демонстрації міжнародній спільноті, що Україна перебуває під ефективним і прозорим управлінням", — стверджує автор.

На думку автора, щоб досягти цих цілей, Зеленському варто розпочати широкі консультації з лідерами громадянського суспільства, експертами з антикорупції та патріотичною опозицією, прагнучи створити технократичний уряд із надійних посадовців.

Йому також потрібно розпустити надмірно централізовану президентську систему, обмеживши власні повноваження сферою оборони, національної безпеки та зовнішньої політики, а значно скоротивши роль своєї команди радників, передавши їхні повноваження у сфері внутрішньої та економічної політики уряду та парламенту.

Протягом багатьох років влада українського лідера базувалася на контролі більшості в парламенті через його партію "Слуга народу", проте тепер у цій підтримці починають з’являтися тріщини.

Щоб відповісти на цей тиск і відновити довіру, Зеленський повинен спробувати зібрати сильну команду, яка користується довірою громадськості, а також союзників України.

"Коротко кажучи, хоча шкода, завдана Зеленському, ймовірно, є незворотною, президент має шанс використати нинішню кризу, щоб вивести Україну на правильний шлях більшої прозорості та компенсувати зменшену підтримку, залучивши до співпраці команду, яка користується довірою громадськості, та передавши їй значні повноваження", — переконаний Каратницький.

Виконання такого комплексу заходів — у поєднанні з безперешкодним переслідуванням осіб, причетних до корупційної мережі — забезпечить збереження високого морального духу в Україні. Це зміцнить позиції країни на тлі повідомлень про те, що адміністрація США тисне на Київ, щоб той пішов на значні поступки Росії.

І, що найголовніше, це забезпечить міцну основу для продовження Україною свого мужнього й ефективного опору в цій війні за виживання.

Раніше в газеті The New York Times писали, що внаслідок корупційного скандалу репутація Зеленського заплямована. Зараз, майже через сім років після останніх виборів, і з огляду на те, що нові вибори не передбачаються через війну, багато українців вважають, що Зеленський діє в рамках невеликого, закритого кола, не обмеженого правилами.

Політика