Більше року вважався зниклим безвісти. Згадаймо Ярослава Саса

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Більше року вважався зниклим безвісти. Згадаймо Ярослава Саса

22 листопада 2025 р. 09:13

22 листопада 2025 р. 09:13

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ярослава Саса.

Львів’янин Ярослав Сас загинув, захищаючи Україну від російських окупантів, 15 листопада 2024 року. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Львівську міську раду .

Ярослав Сас народився 12 січня 1993 року у Львові. Навчався у Львівській державній комунальній середній загальноосвітній школі № 3. Згодом здобув професію електрозварювальника у вищому професійному училищі № 20 м. Львова.

Проходив строкову військову службу у складі Національної гвардії України.

Зі слів рідних, Ярослав займався тайським боксом та любив футбол. Був спокійним, добрим і врівноваженим, турботливим сім’янином, щиро любив дітей. Вирізнявся мужністю та сміливістю.

У 2024 році Ярослав Сас став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

У 2024 році чоловік став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 68‑ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та медаллю «Ветеран війни».

Поховали захисника 21 листопада на Голосківському кладовищі, на полі № 81.

У Ярослава Саса залишилися батьки, дружина, дві доньки та родина.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.